Наждачний папір: види зернистості

Зернистість: види і розшифровка

Абразивне зерно, яке наноситься на основу, виготовляється з синтетичних, так і природних матеріалів. Найпопулярнішим речовиною є граніт, який вважається абразивом природного походження. Добре підходить для роботи з деревиною. Застосовується і карбід кремнію, придатний для обробки металу, пластику, скловолокна.

Відмінним абразивом є кераміка, яка відрізняється високою міцністю і твердістю. Окис алюмінію, з якого часто роблять наждачку, служить довго, роблячи поверхні гладкими. Дорогим, але при цьому самим міцним матеріалом є алмаз. Використовується в промисловості, практично не зношується.

Зернистість наждачного паперу розшифровується так:

  • Велика. За стандартом позначається цифрами від 12 до 80. Підходить для чорнової обробки різних поверхонь, зняття лаку, іржі. Після такої папери на поверхні залишаються глибокі подряпини, які забираються при подальшій роботі.
  • Середня, яка маркується цифрами від 80 до 160. Підходить для обробки деревини і великих подряпин.
  • Дрібна. Позначається цифрами 160-1400 одиниць, застосовується для остаточної обробки поверхні.
  • Зернистість в міжнародному Гості позначається буквою Р, а після неї ставлять цифри фракції. Зокрема, Р400 — це наждачка-«нулівка», Р2500 — наждачний папір має дуже дрібну фракцію.

    У вітчизняному стандарті зернистість позначається літерою Н, яка ставиться після цифр. Наприклад, 10-Н — це абразивне зерно осередком 100 мкм. Чим менше цифра після букви Н, тим менше розмір комірки.

    Вибираючи наждачний папір, варто враховувати, для яких робіт виріб буде застосовуватися. Увагу споживач повинен звертати на матеріал основи, абразивного зерна, маркування. Якщо планується комплекс робіт, то в спеціалізованих магазинах купувати потрібно крупно-, середньо – і дрібнозернисту наждачку.