Що треба знати нюанси використання скруток та їх недоліки
Отже, ми згадали деякі складності роботи з дуже тонкими, покритими лаком мідною серцевиною. Без зачистки вони не дадуть контакт, а просто обпалити відкритим полум’ям – значить спалити провід. Однак і з товстими жилами не завжди вдається легко впоратися звичайним зрощенням. Наприклад, алюміній досить крихкий і дуже багато витків призводить до появи мікротріщин, які призводять до того, що звиті кінці просто ламаються. Приблизно теж саме відбувається і на сильному морозі з мідним сердечником – при сильному стягування витків вони лопаються.
Є й прямо протилежні нюанси, зокрема, стосуються недостатньо щільного звивання кінців дроту. Кожен раз, з’єднавши сердечники двох кабелів скручуванням, потрібно підключити живлення без ізоляції та через 30-40 хвилин перевірити, не гріється чи жила. Справа в тому, що при нещільному стиканні провідників виникає підвищений опір і місце з’єднання починає швидко нагріватися, що може призвести до перегорання місця зрощування проводів. При цьому слід враховувати, що від перепадів температури скручування проводів з часом слабшає і все одно починає грітися.
Для того щоб з’єднати оголені кінці дроту, досить скрутити їх пальцями, але рекомендується використовувати плоскогубці для створення якісних щільних витків.
Вкрай небажано поєднувати між собою провідники з двох різних металів, наприклад, алюмінію і міді, але якщо іншого варіанту немає, слід використовувати спеціальну клему, ковпачки або колодки. Також уникаємо зрощування одножильного дроту з багатожильним, оскільки у них різні опору, і при однаковому діаметрі електричного кабелю вони розраховані на різну навантаження. Якщо все ж доводиться вдатися до такого з’єднання, розрахуйте пікову потужність струму, що буде проходити через провідники при максимальному навантаженні. Вона повинна бути в межах допустимої для більш слабкого дроти.
