Кращі варіанти систем опалення заміського будинку

Складові елементи водяного опалення

До складу рідинної системи будь-якої конструкції входить: нагрівальний котел, радіатори, розширювальний бак, трубопроводи, запірна арматура і теплоносій.

  • Нагрів теплоносія в системі здійснюється котлами, використовують різні види палива. Це може бути газ, електрика, рідке паливо (дизель, мазут), або тверде паливо (дрова, вугілля, торф).

У місцевостях, де є централізоване газопостачання, зазвичай встановлюють котли, які використовують цей вид палива. Якщо можливості підключення до газопроводу немає, можна встановити газгольдер або використовувати балони з побутовим газом. Якщо і такі варіанти опалення не підходять, встановлюють котли на рідкому або твердому паливі. При цьому передбачається можливість підвозу і зберігання необхідних запасів палива.

Якщо у власників будинку немає часу для підтримання в ньому потрібної температури, краще обладнати його котлам тривалого горіння або використовувати електричний. Опалення із застосуванням подібних елементів володіє достатньою ефективністю і має пристрою автоматичної підтримки заданих параметрів. Мінусом такого способу буде висока вартість обладнання і підвищені витрати на електроенергію.

  • Передача тепла від теплоносія до внутрішнього простору приміщень відбувається за допомогою нагрівальних елементів. До них відносяться радіатори, конвектори, системи «теплої підлоги». Вони відрізняються по конструкції і виготовляються з матеріалів з різним ступенем теплопровідності.

Дешеві радіатори виготовляють з чавуну. Більш дорогі — з алюмінієвого сплаву, нержавіючої сталі або міді. Виробляються також біметалічні радіатори, що складаються із сталевих і алюмінієвих деталей.

Деякі види вбудованих підлогових, водяних конвекторів обладнуються інтегрованими в корпус кулерами. Проганяючи холодне повітря між ребрами конвектора, кулер значно знижує час прогріву внутрішнього простору приміщення.

Кожен вид радіаторів має певні параметри, розраховані на використання в тій чи іншій системі опалення, а також тиск теплоносія.

  • Для монтажу трубопроводів застосовуються труби зі сталі, алюмінію, міді, композитних матеріалів або металопластику. Матеріал виготовлення застосовуваних труб залежить від типу опалювальної системи в будинку.
  • Запірна арматура (крани, вентилі) призначені для перекриття потоку теплоносія по всьому трубопроводу або окремих його ділянок. Це необхідно для регулювання подачі потрібної кількості тепла в приміщення, або ремонту або заміни окремих елементів системи опалення.
  • Найпоширенішим видом теплоносія є вода. Вона доступна в будь-якій місцевості і має хорошу тепловіддачу. Однак що містяться в ній мінеральні речовини агресивно впливають на елементи системи опалення та з часом виводять їх з ладу. Щоб цього як можна довше не відбувалося, воду очищають. Для цього використовують системи фільтрації питної води або кип’ятіння.

До недоліків води як теплоносія, можна віднести відносно високу температуру замерзання, у зв’язку з чим її не можна використовувати в системах опалення будинків, де періодично живуть люди.

  • Спеціальна рідина — антифриз, має хімічний склад, не чинить шкідливого впливу на елементи системи опалення. Він замерзає при дуже низькій температурі, перетворюючись в гель і не змінюючи свого обсягу. Нагріваючись, гель знову повертається в рідкий стан. Трубопроводи та радіатори опалення при цьому не пошкоджуються. Завдяки цій властивості, його не потрібно зливати з опалювальної системи, при непостійному використанні.

Ще одним позитивним якістю антифризу є його довговічність. Термін використання антифризу може становити кілька років, що набагато довше, ніж у звичайної води.

До недоліків антифризу можна віднести токсичність і високу плинність. З-за цього необхідно більш ретельно стежити за герметичністю опалювальної системи.

  • Як відомо, обсяг будь-якої рідини істотно збільшується при нагріванні. Розширювальний бак служить для розміщення надлишкового об’єму теплоносія, запобігаючи руйнування опалювальної системи. За типом застосовуваного розширювача, опалення ділиться на системи відкритого або закритого типу.

Ще не так давно систем з відкритим розширювальним баком не було альтернативи, та й зараз вони зустрічаються найчастіше. Розширювач монтується в найвищій точці розташування трубопроводу. Найчастіше це горищні або інші приміщення з негативною температурою, з-за чого потрібне обов’язкове утеплення бака.

Внаслідок постійного контакту з навколишнім повітрям, відбувається значне випаровування теплоносія, тому необхідно постійно контролювати його рівень. Крім того, вода, насичуючись атмосферним киснем, сприяє посиленню корозійного процесу металевих елементів опалювальної системи.

В системах опалення закритого типу використовують герметичні розширювальні баки. Щоб уникнути надмірного нагріву бака його, як правило, встановлюють на зворотній трубі, поруч з котлом опалення. Температура теплоносія в цьому місці найбільш низька. Відсутність випаровування з герметичного бака дозволяє використовувати в системі більш дорогий теплоносій — антифриз.

Ще однією перевагою закритій опалювальної системи є швидкий нагрів теплоносія, що підвищує її загальну ефективність. Для монтажу такого опалення можна застосовувати труби невеликого діаметру, що дозволяє заощадити на матеріалах.

  • Циркуляційні насоси забезпечують примусову подачу нагрітого теплоносія в опалювальну систему, зменшуючи час її прогріву. Рівномірна швидкість руху води в системі збільшує термін служби її основних елементів. Без насосів не обійтися у будинках, мають кілька поверхів, або при використанні опалення з кількома контурами.