Перевірка готовності заземлюючого пристрою
Перевірити, наскільки якісно був проведений монтаж контуру заземлення, можна за допомогою звичайного побутового мультиметра, звіривши напруги між: заземлюючий провідник – фаза і нульовий провід – фаза. При незначній їх різниці можна бути впевненим, що роботи виконані правильно. Якщо вона значна – якесь з’єднання виконано неякісно і його доведеться переробляти.
Таку перевірку можна зробити і без приладів, за допомогою “контрольки” – патрона з лампочкою і оголеними проводами, один з яких потрібно докласти до потенціалу, а другий на “нуль”. Лампа яскраво засвітить, після цього його слід підключити до жовто-зеленого провіднику – яскравість повинна зменшитися або залишитися колишньою. Це підтвердження того, що “земля” працює. Якщо ж нитку розжарення буде трохи тліти або згасне – з спорудою є проблеми.
Мультиметром можна заміряти і опір ЗУ, одного з основних його якісних показників. А так як прилади цього класу мають велику похибку, їх показання не визнаються при складанні офіційних документів, але для домашнього користування вони цілком достатні. Нормативами ПУЕ (пункт 7. 1. 101 сьомої редакції видання 2016 р.) визначено, що для житлових об’єктів, які експлуатують мережі з напругою 220 або 380 вольт, воно не повинно перевищувати 30 Ом.
Для виконання цих вимірів необхідно встановити ще один заземлювач. В його якості можна використовувати будь-сталевий або мідний штир перерізом не менше 5 мм, який потрібно увіткнути на відстані 5-10 метрів від контуру на глибину до 1,5 м. Так як мультиметри не комплектуються довгими проводами, то варто знайти ще й провід з хорошим перетином, щоб дотягнутися від цього електрода до нейтрального виходу, а клема потенціалу підключається до виходу ЗУ.
Струм, пущений включенням певної кнопки на приладі, пройде по замкнутій ланцюга “контур – земля –допоміжний стрижень – прилад” і визначить загальний питомий опір споруди та прилеглої до нього грунту. Воно прямо пропорційно напрузі між клемами мультиметра і обернено пропорційно заряду, який зміг за неї пройти. Чим більше пройшло, тим вище провідність і заземлюючі властивості контуру.
Щоб ці свідчення були правдивіше, необхідно по можливості позбутися від оточуючих перешкод: встановити прилад горизонтально, впевнитися, що поруч немає потужних электроизлучателей.
Такі виміри в подальшому доведеться проводити регулярно, не рідше одного разу на рік, так як з часом сталеві штирі, які тривалий час знаходяться в землі, почнуть покриватися корозією, яка є вкрай сильним ізолятором, ухудшающим провідність. Тому, якщо опір контура виявиться вище нормативного, його необхідно буде замінити або реконструювати. Ідеальним варіантом могло б стати використання в якості заземлювачів омедненных куточків або мідних стрижнів, але це дуже дорогі матеріали.
Більш точні свідчення можна отримати тільки за допомогою спеціальних приладів для вимірювання заземлення, мегомметров типу М416 або Ф4103-М1, в яких на відміну від мультиметрів використовуються способи многопроводникового підключення додаткових електродів. А якщо для цього залучити фахівців енергозабезпечуючих мереж, які в своїх вимірах використовують всілякі поправочні коефіцієнти навколишнього середовища, ці цифри виявляться правдивіше.
Схема підключення мегомметра М416 при вимірі опору контуру заземлення:
