Розрахунок навантаження споживачів електрики
Цей параметр є найважливішим при плануванні електропроводки в квартирі. Від нього залежить перетин кабелю, його тип і, як наслідок, загальна вартість монтажу.
Перед тим як розпочати розрахунок загальної потужності електроспоживачів необхідно визначитися з типом майбутньої електропроводки. Вона може бути виконана за класичною схемою, коли всі споживачі підключаються до одного автоматичного вимикача на щитку або ж з поділом по зонам і споживачам.
Вибір перерізу і типу кабелю залежить від електричного навантаження квартири, яку потрібно правильно розрахувати
Доцільніше використовувати другий варіант. В цьому випадку доведеться використовувати більше кабелю, але виключиться ситуація, коли в результаті перевантаження знеструмлюються всі приміщення в квартирі і вся побутова техніка. Та й рівень пожежної безпеки при зонній схемі підключення набагато вище.
Зазвичай поділ приміщень відбувається по кімнатах: кухня і прихожа, санвузол і ванна кімната, дитячий і вітальня, спальня і кабінет. Звичайно, можуть бути й інші варіації, головне правило тут – розділити так, щоб навантаження на кожну лінію проводки була приблизно однакова. При наявності коштів і можливості можна зробити кожну кімнату окремою зоною і підключити до окремого автомата на щитку.
Прилади, які мають потужність понад двох кіловат, потрібно обов’язково живити окремим кабелем з індивідуальним автоматом на щитку. Це відноситься до електричних плит, водонагрівачів та інших енергоємних пристроїв.
Після поділу квартири на зони необхідно підрахувати максимально можливу сумарну потужність приладів, які можуть бути в неї підключені. Ці дані зазначені у документації до обладнання або на корпусі пристрою. Наприклад, якщо це кухня з передпокою, то вважаємо: холодильник (200 Вт), електричний чайник (1500 Вт), мікрохвильова піч (1000 Вт), освітлення, разом з освітленням передпокою (300 Вт). У результаті підсумовування отримуємо загальну потужність-3000 Вт. Звичайно в кожній конкретній кухні результат може суттєво відрізнятися в будь-яку сторону.
Існує усереднене правило розрахунку, згідно якого на кожні 2000 Вт потужності необхідно використовувати мідний кабель перетином 1 мм2. Тобто для даної кухні необхідний кабель в 1,5 мм2. Тут обов’язково потрібно зробити запас з коефіцієнтом 1,5, відповідно до вимог ГОСТ. У підсумку вийде, що для зони з енергоспоживанням в 3 кВт доцільно застосовувати кабель перетином 2,25 мм2. Все вищесказане справедливо для проводки, монтаж якої здійснюється зовнішнім способом.
Для внутрішньої проводки в квартирі до отриманого значення додатково застосовується коефіцієнт 0,8, так як вона забезпечує покращене теплоотведение від проводів і підвищену пожежна безпека. У такому разі для нашої кухні з енергоспоживанням в 3 кВт необхідний кабель перетином приблизно в 2 мм2.
Ще один нюанс при виборі перерізу проводу – це якийсь провід використовувати для проведення підключення до окремих малозатратним приладів, наприклад, освітлення на балконі. У такому разі приблизний розрахунок покаже зовсім мізерна розтин. Нормативні вимоги диктують, що мінімальний переріз кабелю, використовуваного в квартирах, має бути 0,75 мм2. Таким чином кабель для освітлення балкона повинен мати переріз не менше необхідного значення, навіть якщо там використовується одна світлодіодна лампа потужністю 30 Вт.
Увага! У разі застосування кабелів з алюмінієвими токонесущими жилами будь-які отримані результати розрахунків необхідно збільшувати в 2,5 рази. Тільки при таких умовах параметри будуть ідентичні застосування мідних провідників. Багато електрики, намагаючись зробити монтаж проводки подешевше, запевняють замовника у тому, що характеристики мідного і алюмінієвого дроту практично однакові. Це не так.
Таким чином, відповідаючи на питання про те, який електричний кабель використовувати для монтажу проводки в квартирі, можна з упевненістю сказати, що оптимальним рішенням буде застосування мідного одножильного трехпроводного кабелю необхідного перетину. При цьому всю площу квартири потрібно розділити на зони, які живляться окремо один від одного, а енергоємні прилади підключати власними електричними лініями.
