Душ для дачі: як зробити літній (садовий, вуличний) дачний душ своїми руками

Душ на дачі чудово знімає втому, напругу після важкого трудового дня, освіжає. Але якщо його немає, то, озброївшись певними знаннями, буде нескладно побудувати його самостійно. Які матеріали краще всього підійдуть для будівництва своїми силами, особливості робіт в залежності від обраного варіанту і багато інші питання ми розглянемо детальніше у цій статті.

Які вимоги пред’являються до побудови душа?

При складанні плану майбутніх робіт і креслень необхідно враховувати наступне:

  • Найпростіший душ для дачі складається з однієї кабінки. Загальноприйняті розміри 1х1х2.2 м. А якщо необхідно, то висоту і ширину для більшого комфорту задаємо довільно. Висота 2.2 метра оптимальна і враховує такі параметри, як висоту піддону під ногами і довжину звисає зі стелі лійки.
  • Для прийому душу у вечірні, нічні години необхідно передбачити освітлення. Це може бути будь-ліхтар з вологозахисним виконанням. Вдень вистачить природного освітлення проникаючого через віконце у причілковій стіні. Для захисту від протягів на нього встановлюємо скло.
  • Зазвичай внизу і вгорі душовою є невеликий зазор, але якщо конструкція вийшла герметичною, то на одній із стінок або вгорі необхідний відкривається вентиляційний люк.
  • Важлива деталь – це бак. Квадратний бак, який за розмірами відповідає розмірам кімнати, повністю перекриє її, і не буде потреби робити дах. Вбудований ТЕН дозволить здійснити підігрів води в прохолодні дні.
  • Наявність роздягальні дуже важливо. Можна помістити її всередині, але тоді доведеться збільшити розмір конструкції душового будиночка. Тому більш комфортний і зручний варіант – облаштування передбанника з вішалкою і лавкою.

Душова кабінка з дерева – доступний варіант

Дерево найпоширеніший будівельний матеріал. Деревина легко обробляється, а простота конструкції і проведення будівельних робіт дозволяє побудувати літній душ з дерева своїми руками. В процесі будівництва необхідно виконати наступні роботи.

  • Спочатку визначаємося з розмірами кімнати, місцем її розташування на місцевості, якщо необхідно робимо фундамент.
  • Виготовляємо каркас. Краще використовувати дерев’яний брус. Враховуючи велику вагу бака з водою, беремо заготовки з перетином 100х100 мм. Для навішування двері в передній частині вистачить бруса перетином 50х50 мм
  • Розміри бака повинні перекривати розміри каркасу у верхній частині, це дозволить відмовитися від виготовлення даху. Але якщо планується установка іншого бака і односхилим даху, то для додання потрібного ухилу передні кутові стійки робимо на 20 см вище задніх.
  • Спочатку виготовляємо нижню раму. Це полегшить кріплення всіх стійок. Кріплення здійснюємо за допомогою металевих куточків, металовиробів. Коли стійки закріплені, зверху робимо аналогічну обв’язку. Для підвищення стійкості стійки між собою підсилюємо розпірками.
  • Готовий каркас обшиваємо дошками товщиною 20 мм З них збираємо двері. Покладені в ряд дошки збиваємо двома перемичками. Щоб уникнути перекосу дверей одну рейку прибиваємо навскоси. Для дверної коробки використовуємо дошки товщиною 40 мм, Кріплення до дверних стійок каркаса здійснюємо саморізами, а самої двері за допомогою петель.
Дивіться також:  Саморобний фільтр для води своїми руками

У завершенні готовий дерев’яний душ покриваємо фарбою, лаком. В якості додаткового захисту двері і стіни зсередини завішуємо плівкою.

Душовий будиночок з цегли – довговічність та надійність конструкції

Капітальна споруда з використанням цегли обійдеться дещо дорожче, але довговічність використання і висока надійність виправдовує всі витрати. Спочатку необхідно провести підготовчі роботи для облаштування фундаменту і зливної ями. Фундамент можна зробити пальовим або стрічковим.

Пальовий фундамент передбачає встановлення паль. Тому розмічаємо розташування душа на місцевості і в кожному з кутів буримо отвір глибиною від метра, встановлюємо палі. Краще використовувати металеві стовпи, труби діаметром понад 90 мм. Над землею труби повинні підніматися на 20 див. У верхній частині палі приварюють шпильку і здійснюємо бетонування. Далі приступаємо до обв’язки. Для цього підійдуть дерев’яні бруси 10×10 див. Уклавши їх на забетоновані стовпи, кріпимо до шпильці. З’єднання брусів між собою здійснюємо методом в замок і стягаємо саморізами. На такому фундаменті найкраще зводити дерев’яні та інші легкі споруди.

Стовпчастий фундамент. Копаємо шість ям розмірами 20×20 см. У глибину до 50 див. В кожній ямі робимо опалубку, поглиблюючи її на середину ями. Для міцності кожного стовпа всередину ями поміщаємо кілька пов’язаних між собою дротом металевих прутів, арматуру. На дно ями кладемо шматок руберойду і здійснюємо заливку цементом, бетоном. Якщо необхідні шпильки кріплення, то встановлюємо їх в центр стовпа і занурюємо в розчин на 20-25 см.

Плануючи вигонку повноцінних цегляних стін, по периметру необхідно викопати траншею глибиною 30-40 см. Зробити опалубку і провести бетонування.

Враховуючи призначення будівлі, буде достатньо стін в півцеглини. Щоб забезпечити рівну поверхню, при кладці використовуємо вертикальний рівень. У процесі зведення стін встановлюємо коробку для дверей, віконний блок. Перемички з дерев’яного бруса для установки перекриття, даху та кріплення ємності для води вмуровываем в кладку в останньому ряду. Для провітрювання і видалення вологи обов’язково проектуємо вентиляційні отвори, що відкриваються вікна.

У завершенні монтуємо накопичувальний бак і підключаємо лійку з краном. Для захисту цегляних стін від вологи їх можна покрити водостійкою фарбою, покласти плитку. Двері за бажанням можна виготовити самостійно з дощок, профнастилу або взяти готову з пластику.

Душові з полікарбонату та профнастилу – працюємо з сучасними матеріалами

Розглянемо варіант виготовлення з використанням більш сучасних матеріалів. Полікарбонат – доступний по ціні і дуже практичний гарний матеріал. Оскільки дерево менше всього підходить для виготовлення каркаса, то беремо металевий профіль перетином 40х40, 40х60 мм Двері виготовляємо з аналогічного профілю.

Дивіться також:  Ежектор для насоса: що це таке, принцип дії, як зробити своїми руками?

Основний принцип виготовлення каркаса викладено вище. Так само збираємо нижню рамку, встановлюємо стійки з перемичками і потім верхню рамку. Єдина відмінність у з’єднанні. Нам доведеться використовувати зварювання. Каркас можна зварити окремо і, закріпивши анкерними болтами, встановити на підготовлений фундамент. Ще один спосіб – бетонування стійок безпосередньо у фундаменті з подальшою обв’язкою перемичок і розпірок. Недолік полягає в складності установки стійок. Їх необхідно точно виставити по рівню, перевірити відповідність діагональних ліній і надійно закріпити. Кріплення двері здійснюємо на петлі.

Після виготовлення каркаса можна обшивати його полікарбонатом. З листа непрозорого полікарбонату вирізаємо фрагменти – бічні, задні і передні під двері. Враховуючи складність виготовлення переднього фрагмента, його збираємо із залишків полікарбонату. Це спростить виконання робіт і знизить кількість відходів. Кріплення фрагментів до металевого профілю здійснюємо метизами з ущільнювальною прокладкою.

Ще один часто використовуваний матеріал – листи профнастилу. Завдяки простоті виготовлення такий варіант літнього душа надзвичайно популярний серед дачників, особливо якщо після перекриття даху залишилося кілька аркушів.

В якості основи каркаса можна використовувати дерево та металопрофіль. Єдина вимога – це наявність жорсткого каркаса. Оскільки профнастил легко гнеться в поперечному перерізі, а ребра жорсткості розташовані поздовжньо, то обов’язково встановлюємо на каркасі поздовжні перемички. Кріплення листів здійснюємо оцинкованими саморізами.

Саморізи вибираємо обов’язково з гумовою шайбою ущільнювача!

Таке кріплення забезпечує надійну фіксацію листів, а при розширенні металу при нагріванні на сонці знижує негативний ефект від фізичних навантажень. Широка палітра кольорів профнастилу дозволяє підібрати потрібний відтінок.

Водонакопительный бак – як не помилитися з його вибором?

Вибираючи бак, важливо визначитися з його ємністю і розмірами. Як було сказано вище, він повинен перекривати верх кабінки і служити дахом. Ємність підбираємо з розрахунку 30-40 л на одну людину. Але не можна вибирати занадто великі ємності (понад 300 л), вони можуть не встигнути прогрітися навіть за весь світловий день!

Для ефективного використання сонячних променів бак, особливо пластиковий, вибираємо чорного кольору, що скоротить час прогріву води. Ємності з інших матеріалів легко забарвлюються в чорний колір. Плоска ємність, займає багато місця в ширину і довжину, зменшує товщину водного шару, що покращує його прогрівання. При цьому вага по даху розподіляється більш рівномірно. Ємності відкритого типу накриваємо поліетиленовою плівкою, вирізаним за розміром шматком скла. Виникає парниковий ефект скорочує час прогріву і сприяє збереженню тепла у вечірні години.

Дивіться також:  Система захисту від протікання води в квартирі – яку вибрати?

Розмір лійки. Це важливий показник. Занадто велика за розміром лійка збільшить витрату води. А оскільки за рахунок більшої кількості отворів тиск знижується, то виникає необхідність піднімати ємність вище, встановлювати підкачуючий насос. Використання лійки невеликого розміру дасть протилежний результат. Тому вибираємо лійки стандартних розмірів.

У весняні та осінні погожі дні вода прогрівається слабо. Тому для комфортного прийняття дачного душа слід передбачити електричний підігрів води. Краще купити ємність з встановленим Теном або використовувати проточний водонагрівач.

Самостійна установка Тена дозволена тільки в металеві ємності!

Варіанти подачі води в бак і відвід вже використаної

Наповнити бак водою можна різними способами, наприклад наносити відрами. Але найбільш зручні варіанти водозабезпечення – за допомогою водяного насоса і підключення до системи водопостачання.

Заливку води можна здійснити за допомогою садового шланга або стаціонарного трубопроводу. Монтаж трубопроводу здійснюємо з труб різного матеріалу виконання – метало-пластикових, металевих, пластикових. Основні вимоги – швидкий монтаж, зручність сполучення, надійна герметизація системи.

У верхній частині ємності в пророблений отвір встановлюємо подаючий патрубок. Кріплення здійснюємо притискної гайкою. У аналогічне отвір в нижній частині встановлюємо відвідний патрубок і кріпимо на нього запірний кран з лійкою.

Комфортний прийом садового душа неможливий без видалення брудної води. Вибір способу стоку залежить від виду фундаменту, типу ґрунту, кількості людей. Якщо фундамент готується грунтовний і підлогу повністю бетонований, то ще на етапі заливки в напрямку передбачуваного зливу прокладаємо пластикову каналізаційну трубу. Ще один варіант – установка акрилового піддону. Підключення зливу здійснюємо до каналізаційної системи, до дренажного колодязя.

Якщо душ приймає один–два людини, то слив можна влаштувати своїми руками прямо під кабінкою. Вибираємо грунт на глибину до 50 см. Отриману яму на половину засипаємо каменем, гравієм, битою цеглою. Решту дрібним щебенем. Зверху встановлюємо піддон з дерев’яної решітки. Стічні води, пройшовши крізь дренажні шари, будуть вбиратися в грунт.

Даний варіант підходить для пухких грунтів при наявності ґрунтовного фундаменту.

Але не слід робити відведення використаної води в сад, в інше місце. Просочена водою поверхню грунту, прогріваючись на сонці, приваблює різних комах і може перетворитися в маленьке болото.

Як видно з вищесказаного, зробити самостійно на дачі літній душ нескладно. Вибір наявних типів душових будиночків і будівельних матеріалів достатній, щоб підібрати оптимальне рішення. Єдине, що нам знадобиться, – необхідний настрій і трохи вільного часу!