Монтаж каналізації та каналізаційних труб

Система каналізації – одна з інженерних мереж, без якої не обійтися ні в одному будинку або квартирі. Зазвичай її пристрій планують ще на початковому етапі будівництва або у разі капітального ремонту. При дотриманні всіх норм і правил монтажні роботи можна здійснити самостійно. Розглянемо детальніше основні моменти і вимоги, виконання яких необхідно при прокладанні каналізаційних мереж.

Встановлення сантехнічних приладів – технологічні вимоги

Основні функції, які виконує каналізаційна система, – це видалення нечистот і сторонніх запахів. При неправильному монтажі труб в системі дуже часто утворюються пробки, і в житлові приміщення починає проникати характерний неприємний запах. З цієї причини багато господарі не наважуються на самостійний монтаж, намагаючись довірити проведення всіх робіт професіоналам. Але якщо дотримуватися основних правил, то встановити каналізаційні труби можна без допомоги сторонніх майстрів.

Тому, ще лише плануючи монтаж каналізації, непогано буде розібратися і зрозуміти, як влаштована і функціонує система каналізації. Основний принцип її дії – видалення нечистот природним шляхом. Для цього установку труб проводять під ухилом в 2-15 % по напрямку до центрального стояка, колектора, накопичувального резервуару.

Ухил у кожному конкретному випадку визначається індивідуально, але можна скористатися спеціальними таблицями, в яких наведено дані для різноманітних сантехнічних приладів, що підключаються трубами певної довжини, діаметру. Найбільший ухил в каналізаційній системі, але менша довжина труб – для зливу раковини. Найменший ухил, але велика довжина – для душу, ванної, мийки.

Облаштування каналізації в заміському будинку, зокрема приєднання сантехнічних приладів до центрального каналізаційного стояка, має свої особливості. Місцем встановлення сантехнічних приладів крім верхніх поверхів може бути цокольний поверх, підвал, інші приміщення, в яких зробити необхідний ухил практично не представляється можливим. Єдиний вихід – це установка додаткового перекачивающего обладнання. Останнє нерідко поставляється в комплекті з подрібнювачем туалетного паперу і фекалій. Працює в автоматичному режимі, тому його застосування не викликає труднощів.

Каналізація ділиться на зовнішню і внутрішню системи. Нас цікавить внутрішня каналізація, яка складається з:

  • звичайного каналізаційного стояка;
  • розтрубних з’єднуючих елементів;
  • з’єднувальних труб;
  • спеціальної каналізаційної підводки;
  • дефлектора;
  • вмонтованого в підлогу трапа.
Дивіться також:  Бюджетні септики для дачі без відкачування: як зробити своїми руками

Нормальна робота будь-каналізаційної системи неможлива без ефективної вентиляції. Крім видалення неприємних запахів вентиляційна система чудово регулює перепади тиску в системі при протіканні стоків.

На сьогоднішній день при монтажі крім металевих і чавунних широко використовуються труби з полівінілхлориду, поліпропілену, поліетилену. Монтаж каналізаційних труб з пластику відрізняється простотою, оскільки вони легше і пропонується великий вибір додаткових сполучних і кріпильних елементів. Пластикові труби не схильні до корозії, не лопаються, здатні витримувати великі навантаження.

Початковий етап – складання схеми, підготовка інструменту та матеріалів

Ще до початку робіт необхідно спланувати послідовність дій та підготувати необхідні інструменти. Це дозволить заощадити багато часу і завершити всі роботи буквально за кілька годин.

Тому перше, з чого ми починаємо, – визначаємося зі схемою розводки, кількістю приладів, місцем їх встановлення. Приблизну схему складаємо на аркуші паперу, оскільки так нам буде легше прорахувати загальну довжину трубопроводу. А отже, кількість труб, їх діаметр і довжину, кількість з’єднувальних і кріпильних елементів.

Якщо надалі передбачається встановлення додаткових сантехнічних приладів, то ще на етапі планування під них необхідно передбачити і встановити каналізаційний злив, закритий тимчасової заглушкою.

Перелік основних інструментів, без яких неможливо швидко і якісно здійснити розведення каналізації і підключити сантехнічні прилади:

  • ножівка по металу (болгарка);
  • ударний дриль (перфоратор);
  • монтажний пістолет;
  • викрутки;
  • зубило;
  • молоток;
  • розвідний ключ сантехніка.

На цьому етапі можна розмітити туби за потрібними розмірами, але відрізати їх краще по одній в процесі з’єднання, що більш практично. Пластикові труби нарізаємо за допомогою ножівки по металу. Щоб рез вийшов рівним, наносимо розмітку по колу. Ріжемо під прямим кутом, після чого обрізаний кінець акуратно зачищаємо ножем, наждачним папером, намагаючись надати йому форму фаски.

Демонтажні та монтажні роботи – послідовність робіт

Перш ніж проводити демонтаж старої каналізаційної системи в багатоповерховому будинку, необхідно домовитися про час проведення робіт із сусідами, які проживають вище вас. Бажано, щоб в цей період вони не користувалися сантехнічними приладами та не здійснювали злив в загальний центральний каналізаційний стояк.

Дивіться також:  Монтаж і заміна каналізаційних труб в квартирі своїми руками

Послідовність робіт буде такою:

  • Відключаємо подачу води.
  • За допомогою розвідного ключа від’єднуємо шланги, що підводять воду до унитазному бачка, біде, мийці, пральній машині, іншим приладам.
  • Звільняємо приміщення санвузла – виносимо відключені від водопостачання сантехнічні прилади, інші предмети.
  • Демонтуємо унітаз. Для цього відкручуємо пару кріпильних болтів, за допомогою яких здійснюється його кріплення до підлоги.
  • Видаляємо розведення старої каналізації і стояк, якщо планується його заміна.

Труби, що примикають до трійника на стояку, видаляємо особливо обережно. Для цього на трубі, відступивши від розтруба 100 мм, болгаркою робимо поперечний рез. Відрізану частину видаляємо, а решту намагаємося обережно витягнути, злегка розхитуючи з боку в бік.

Якщо труба тримається міцно, то, починаючи від самого відрізка до розтруба, болгаркою робимо кілька поздовжніх надрізів. Після чого вставляємо в надріз зубило і, постукуючи по ньому молотком, намагаємося зруйнувати застряглу в трійнику трубу. Зазвичай цей спосіб спрацьовує. Видаливши залишки старої труби, очищаємо розтруб трійника і встановлюємо нову манжету. Та ж послідовність операцій проводиться, якщо ми повністю змінюємо центральний стояк будинку.

Далі йде установка нових каналізаційних труб. Монтаж центрального стояка і унітазу здійснюємо, використовуючи труби діаметром 110 мм. Особливих труднощів тут не виникає. Найвідповідальніша робота – це установка унітазу. Встановлюємо його на передбачуване місце і приміряємо, на якому рівні щодо розтруба трійника розташовується вихід унітазу.

Якщо необхідно, то унітаз можна змістити в будь-якому напрямку, навіть підняти, підклавши під основу тоненьку дощечку. Домагаємося співпадіння виходу унітазу щодо розтруба і розмічаємо точки кріплення. Просвердлюємо в підлозі два отвори під кріпильні анкерні болти. Встановлюємо унітаз і фіксуємо його положення. Наступний етап – приєднання до каналізаційної системи. Його здійснюємо пластиковою трубою 110 мм. Там, де це необхідно, використовуємо кутові відводи. Вони випускаються під кутами – 30°, 45° і 90°. Це полегшує процес приєднання в кожному індивідуальному випадку.

Замість одного відводу з прямим кутом для кращої прохідності стічних вод слід використовувати два відведення по 45°.

Приєднання інших сантехнічних приладів здійснюємо аналогічним чином. Виставляємо їх за місцем розташування, якщо необхідно, фіксуємо і здійснюємо підключення до загальної системи. Але підключення здійснюємо трубами діаметром 50 мм в розтруб на трійнику такого ж діаметру.

Дивіться також:  Каналізація в приватному будинку: як правильно прокладати своїми руками, пристрій, схема

У процесі складання і не забуваємо виставляти труби з ухилом у бік зливу і фіксувати їх за допомогою кріпильних елементів. Збірка внутрішньоквартирної каналізаційної системи здійснюється досить просто. Кінець кожної труби вставляємо в розтруб інший труби. Надійну герметичність з’єднання забезпечують гумові прокладки, але для більшої впевненості можна скористатися силіконовим герметиком.

По завершенні складання системи приєднуємо сантехнічні прилади і здійснюємо перевірку працездатності всієї системи. При правильній збірці і дотриманні основних вимог зазвичай проблем не виникає. На цьому монтажні роботи завершені, можна приступати до експлуатації нової каналізаційної системи.

Зовнішня система каналізації приватного будинку

На відміну від багатоквартирного будинку, де підключення здійснюється до центральної каналізації в приватному будинку виникає необхідність облаштування зовнішньої каналізації та очищення стічних вод. Наприклад, через грунтову фільтрацію, біологічну очистку. Самий простий і ефективний варіант – встановити для збору стічних вод герметичну ємність, відкачування якої здійснюють спецтранспортом по мірі її заповнення.

Трохи складніше конструкція септика з частковою очищенням стічних вод, але сьогодні пропонується багато готових пристроїв. Тому краще і швидше буде підібрати септик з необхідними характеристиками, підготувати яму, зробити його установку і підключення до існуючої системи.

Як бачите, зробити каналізацію своїми силами в квартирі, приватному будинку самостійно нескладно. Для цього не потрібно бути фахівцем. Звичайно, навички роботи з інструментами будуть необхідні, але їх пристрій просте і складнощів під час роботи не виникає. Виконуйте нескладні правила, використовуйте якісні матеріали, і тоді установка труб каналізаційної системи буде успішною!