Монтаж каналізації та каналізаційних труб

Демонтажні та монтажні роботи – послідовність робіт

Перш ніж проводити демонтаж старої каналізаційної системи в багатоповерховому будинку, необхідно домовитися про час проведення робіт із сусідами, які проживають вище вас. Бажано, щоб в цей період вони не користувалися сантехнічними приладами та не здійснювали злив в загальний центральний каналізаційний стояк.

Послідовність робіт буде такою:

  • Відключаємо подачу води.
  • За допомогою розвідного ключа від’єднуємо шланги, що підводять воду до унитазному бачка, біде, мийці, пральній машині, іншим приладам.
  • Звільняємо приміщення санвузла – виносимо відключені від водопостачання сантехнічні прилади, інші предмети.
  • Демонтуємо унітаз. Для цього відкручуємо пару кріпильних болтів, за допомогою яких здійснюється його кріплення до підлоги.
  • Видаляємо розведення старої каналізації і стояк, якщо планується його заміна.

Труби, що примикають до трійника на стояку, видаляємо особливо обережно. Для цього на трубі, відступивши від розтруба 100 мм, болгаркою робимо поперечний рез. Відрізану частину видаляємо, а решту намагаємося обережно витягнути, злегка розхитуючи з боку в бік.

Якщо труба тримається міцно, то, починаючи від самого відрізка до розтруба, болгаркою робимо кілька поздовжніх надрізів. Після чого вставляємо в надріз зубило і, постукуючи по ньому молотком, намагаємося зруйнувати застряглу в трійнику трубу. Зазвичай цей спосіб спрацьовує. Видаливши залишки старої труби, очищаємо розтруб трійника і встановлюємо нову манжету. Та ж послідовність операцій проводиться, якщо ми повністю змінюємо центральний стояк будинку.

Далі йде установка нових каналізаційних труб. Монтаж центрального стояка і унітазу здійснюємо, використовуючи труби діаметром 110 мм. Особливих труднощів тут не виникає. Найвідповідальніша робота – це установка унітазу. Встановлюємо його на передбачуване місце і приміряємо, на якому рівні щодо розтруба трійника розташовується вихід унітазу.

Якщо необхідно, то унітаз можна змістити в будь-якому напрямку, навіть підняти, підклавши під основу тоненьку дощечку. Домагаємося співпадіння виходу унітазу щодо розтруба і розмічаємо точки кріплення. Просвердлюємо в підлозі два отвори під кріпильні анкерні болти. Встановлюємо унітаз і фіксуємо його положення. Наступний етап – приєднання до каналізаційної системи. Його здійснюємо пластиковою трубою 110 мм. Там, де це необхідно, використовуємо кутові відводи. Вони випускаються під кутами – 30°, 45° і 90°. Це полегшує процес приєднання в кожному індивідуальному випадку.

Замість одного відводу з прямим кутом для кращої прохідності стічних вод слід використовувати два відведення по 45°.

Приєднання інших сантехнічних приладів здійснюємо аналогічним чином. Виставляємо їх за місцем розташування, якщо необхідно, фіксуємо і здійснюємо підключення до загальної системи. Але підключення здійснюємо трубами діаметром 50 мм в розтруб на трійнику такого ж діаметру.

У процесі складання і не забуваємо виставляти труби з ухилом у бік зливу і фіксувати їх за допомогою кріпильних елементів. Збірка внутрішньоквартирної каналізаційної системи здійснюється досить просто. Кінець кожної труби вставляємо в розтруб інший труби. Надійну герметичність з’єднання забезпечують гумові прокладки, але для більшої впевненості можна скористатися силіконовим герметиком.

По завершенні складання системи приєднуємо сантехнічні прилади і здійснюємо перевірку працездатності всієї системи. При правильній збірці і дотриманні основних вимог зазвичай проблем не виникає. На цьому монтажні роботи завершені, можна приступати до експлуатації нової каналізаційної системи.