Як зробити піч на відпрацьованому маслі своїми руками?

Відпрацьоване масло хоч і вважається відходом, проте списувати в утиль його не слід. Адже існує незвичайний агрегат, за допомогою якого можна використовувати відпрацювання повторно. Це сприяє економії грошових коштів, а також зменшення обсягів шкідливих речовин, що випускаються в атмосферу. Сконструювати такий прилад не складе праці будь зварнику. Про всі секрети створення печі читайте в нашій статті.

Користь від печі на відпрацьованому маслі – її достоїнства і недоліки

Чудо-піч, що працює на відпрацювання, призначена для використання в невеликих приміщеннях, наприклад, теплиці, майстерні та інші промислові об’єкти. На сьогоднішній день варіанти по виготовленню печі в домашніх умовах дуже різноманітні. Можна виділити пристрої, які були зроблені з металевих листів, балонів, крім цього існують агрегати піролізного і крапельного типу, а також пристрої з додатковим наддувом.

Експлуатація печі на відпрацьованому маслі характеризується величезною кількістю позитивних моментів. Основне достоїнство полягає в повторному використанні палива, яке в іншому випадку підлягало б утилізації. Відповідно, з’являється можливість двічі опалювати приміщення одним і тим же об’ємом масла, що дозволяє скоротити фінансові витрати. Причому в печі, побудованої у відповідності з усіма вимогами, правилами і рекомендаціями, згорання масла відбувається повністю, без виділення токсичних і шкідливих елементів в навколишнє середовище. Це далеко не всі позитивні якості печі:

  • Проста і зрозуміла конструкція
  • Низька ціна на паливо та обладнання для печі
  • Високий показник ККД
  • Для опалення підійдуть масла будь-якого типу, в тому числі рослинного, синтетичного або органічного походження

Недоліки, звісно, також є. Причому досить серйозні. Головний мінус печі полягає в тому, що неправильна послідовність складання може призвести до часткового згорянню палива. Як наслідок, відпрацювання пари потрапляють в приміщення, що загрожує негативними наслідками для здоров’я людей. У зв’язку з цим користуватися агрегатом допустимо лише в кімнатах, обладнаних повноцінною вентиляційною системою. Згадки заслуговують і деякі інші моменти в роботі печі:

  • 1. Чистка димової труби і чаші повинна проводитися регулярно. Оптимально, якщо догляд за піччю проводиться щодня
  • 2. Необхідність в створенні високого прямого димоходу довжиною мінімум 4 метри, що забезпечить тягу прийнятного рівня
  • 3. Складний розпал пристрою, при якому потрібно в першу чергу розжарити чашу, після чого вже гарячий агрегат подавати масло
  • 4. Звичайне масло для опалення не підійде, буде потрібно придбати спеціальне відфільтроване паливо. Однак воно дуже дешеве в ціні, тому хвилюватися щодо значних розтрат не знадобиться.
  • Фахівці відзначають, що піч на відпрацювання, сконструйована своїми руками, має багато спільного з піролізного агрегатами. Так, горіння масла відбувається в два основних етапи. Перший етап – виділення парів масла, після чого переходимо до другого етапу, де отримані пари остаточно вигорають за досягнення достатньо високих температур. Ефективність такого пристрою, де спостерігається згорання масла допомогою виділення його парів, дуже велика. Саме за рахунок такої технології роботи токсичні та шкідливі речовини при згорянні не виділяються. Але досягти цього можна лише у тому випадку, якщо конструкція була споруджена в повній відповідності з рекомендаціями та інструкціями.

    Саморобна піч на відпрацювання

    Печей на відпрацьованому маслі винайдено вже багато різновидів, однак всі вони включають в себе деякі основні деталі, що визначають принцип функціонування обладнання:

    • Камера, розташована в нижній частині. З’єднуючись з баком, дана камера створює своєрідний проріз, потрібний для подачі кисню. Камера необхідна для підпалювання доливання масла і палива.
    • Спеціальна камера в середній частині печі, в якій кисень згорає разом з іншими газами і парами. Виконується така камера у вигляді труби з отворами, крізь які подається повітря, необхідний для нормальної і стабільної роботи пристрою
    • Верхня частина агрегату, представлена у вигляді камери для спалювання решти газів і парів, які утворюють дим. Надалі ця камера обладнується трубою, що становить димар для відведення залишків парів.

    Величезне значення в забезпеченні безперебійного режиму функціонування печі має димар. Цей елемент може бути монтований виключно у вертикальному прямому положенні, без вигинів і кутів. У деяких приміщеннях зробити це досить складно, оскільки висота димаря досягає 4 метрів. Вертикальне розташування обумовлено тим, що нагар і сажа, що залишаються після згоряння відпрацювання, поступово засмічують трубу. У горизонтальному ж положенні цей процес протікає в кілька разів швидше, що призведе до необхідності чищення димаря чи не після кожного розпалювання палива.

    В іншому ж випадку, якщо вчасно не прочистити засмічення, сміття потрапляє в приміщеннях, результатом чого є отруєння чадним газом. У деяких випадках фахівці припускають установку труб під прямим кутом, однак такий метод загрожує неприємними наслідками, пов’язаними з тим же отруєнням. Зовні труба димоходу обов’язково прикривається оголовком, який вимагається для запобігання попадання опадів всередину печі.

    Популярністю користуються печі з водяним контуром. Для їх виготовлення застосовується високоякісна сталь з жароміцними характеристиками. Необхідність у цьому зумовлена тим, що товщина сталевого листа не повинна перевищувати 4 мм. Пристрій розігрівається практично до 800 градусів, тому сталь повинна бути міцною і жароміцної, щоб витримувати величезні навантаження протягом тривалого терміну дії агрегату.