Установка маяків для заливки стяжки наливної підлоги

Відмінності технології обробки наливних підлог

Наливні, або самовирівнюються, підлоги користуються величезною популярністю саме з-за того, що працювати з ними на порядок простіше. Стяжка сама вирівнюється під власною вагою після заливки підстави. Здавалося б, установка маяків тут не потрібно, але фахівці не радять відмовлятися від цього елемента. За їх словами, ефект самостійного вирівнювання спрацьовує лише у випадку обробки невеликий за площею поверхні.

Тобто якщо налити розчин на мале за розмірами підстава, то він акуратно розтечеться красивим і рівним шаром. Для великих приміщень без попереднього вирівнювання обійтися не вийде. До того ж наливні підлоги тверднуть дуже швидко, що при величезних обсягах оброблюваної площі, не дає їй необхідного часу для повного розтікання і самовирівнювання. Додатково буде потрібно видалити надлишки суміші, без яких не обходиться жоден ремонт.

Слід зазначити, що відразу після монтажу маяків, починається безпосередньо формування наливної підлоги. У зв’язку з цим усі роботи з гідроізоляції, грунтування та інші підготовчі заходи виконуються заздалегідь.

Найпоширенішим видом орієнтирів є штирьові маяки, або репери. Вони являють собою виріб з трьома опорами, в центрі якого розташовується штир. Завдяки різьбі цей стрижень вільно змінює свою позицію по висоті, що дає можливість виконувати точну настройку розташування в залежності від рівня стяжки.

Процес експлуатації таких штирьових маяків відрізняється великою складністю. Як і для будь-якої іншої стяжки, потрібно визначити нульовий рівень за допомогою лазерного нівеліра або аналогічних засобів. Виміри повинні проводитися дуже обережно, щоб забезпечити максимальну точність. Після знаходження найвищої точки чорнового підстави, необхідно встановити орієнтир, виставивши штир на висоті не більше трьох міліметрів. Саме в цьому місці і буде проходити лінія майбутнього наливної підлоги.

Завдяки наявності триноги репери коштують досить міцно і надійно, при цьому відсутня необхідність свердлити отвори в підлозі і закладати їх розчином після вилучення саморізів.

Наступним етапом роботи є установка по всій площі приміщення інших маячків. Крок слід вибирати залежно від наявності орієнтирів, але не менше одного метра, як і в попередніх варіантах. Всі маяки налаштовуються на таку ж висоту, як у самого першого штиря. У цьому допоможе будівельний або рідинний рівень. Результатом проведених вимірювань і налаштувань стане площину, я відміряв по нижній грані штиря, розташованого в першому маяку. Саме з цієї позначки і буде проходити заливка стяжки наливної підлоги.

Серед ключових особливостей таких покриттів можна виділити те, що висота самовирівнюється суміші не повинна перевищувати 5 мм. В іншому випадку покриття буде руйнуватися в прискореному темпі, що призведе до необхідності проведення повторних ремонтних заходів через кілька років. Якщо після установки штирів перепад висот досягає дуже великих значень, що рекомендується розглянути варіант з поетапною заливкою бетонної основи.

Цей спосіб являє собою багатошарову стяжку. Приміром, якщо в центральній частині штир налаштований на висоту 4 мм, а біля вікна цей параметр відповідає 9 мм, то потрібно два шари розчину. Окресливши по периметру стіни лінію на рівні 4 мм, що відповідає нижньому орієнтиру, заливка кімнати. Необхідно постійно стежити за тим, щоб розчин не вийшов за межі позначок на стінах. Далі репери витягуються, що дозволяє суміші заповнити отвори.

Після повного висихання починається підготовка до другого шару. Причому виміри здійснюються заново, з переміщенням початкового рівня підлоги. Так як тепер перепади не перевищують 5 мм, то проблем зі стяжкою надалі не передбачається. Важливо вчасно дістати штирі, оскільки есенція застигає досить швидко. Якщо не встигнути, доведеться заливати дірки розчином і чекати його повного затвердіння.