Введення
Для конструкторів ланцюгів, слюсарів Квпіа, електромонтерів, вміння прочитати електросхему – ключове якість і показник кваліфікації. Без спеціальних знань одразу розібратися в тонкощах проектування приладів, ланцюгів і способах з’єднання электроузлов неможливо.
Умовні позначення можна вважати особливим криптографічним кодом, поясняющим роботу і принцип дії конкретної схеми. В Японії, США і Європі значки істотно відрізняються від вітчизняної маркування, що необхідно враховувати.
Види і типи електричних схем
Перед тим, як почати вивчати існуючі позначення електрообладнання і його з’єднання, необхідно розібратися з типологією схем. На території нашої країни запроваджено стандартизація по ГОСТ 2.701-2008 від 1.07.2009 року, згідно «ЕСКД. Схеми. Типи і види. Загальні вимоги».
Виходячи з цього нормативу, всі схеми розділені на 8 типів:
- Об’єднані.
- Розташовані.
- Загальні.
- Підключення.
- Монтажні сполук.
- Повні принципові.
- Функціональні.
- Структурні.
Серед існуючих 10 видів, зазначених у даному документі, виділяють:
- Об’єднані.
- Ділення.
- Енергетичні.
- Оптичні.
- Вакуумні.
- Кінематичні.
- Газові.
- Пневматичні.
- Гідравлічні.
- Електричні.
Для електриків представляє найбільший інтерес серед всіх перерахованих типів і видів схем, а також найбільш поширена і часто використовувана в роботі – електрична схема.
Останній ГОСТ, який вийшов, доповнений багатьма новими обознвачениями, актуальний на сьогодні з шифром 2.702-2011 від 1.01.2012 року. Називається документ «ЕСКД. Правила виконання електричних схем», посилається на інші Гости, серед яких згаданий вище.
У тексті нормативу викладені чіткі вимоги в подробицях до электросхемам всіх видів. Тому керуватися при монтажних роботах з електричними схемами слід саме цим документом. Визначення поняття електричної схеми, згідно ГОСТ 2.702-2011 наступне:
«Під електричною схемою слід розуміти документ, який містить умовні позначення частин виробу та/або окремих деталей з описом взаємозв’язку між ними, принципів дії від електричної енергії».
Після визначення в документі містяться правила реалізації на папері і в програмних середовищах позначень контактних з’єднань, маркування проводів, літерних позначень та графічного зображення електричних елементів.
Слід зауважити, що частіше в домашній практиці використовуються лише три типу електросхем:
- Монтажні – для приладу зображується друкована плата з розташуванням елементів при чіткому зазначенні місця, номіналу, принципу кріплення і підведення до інших деталей. У схемах електропроводки для житлових приміщень вказується кількість, місце розташування, номінал, спосіб підключення та інші точні вказівки для монтажу проводів, вимикачів, світильників, розеток і т. п.
- Принципові – на них зазначаються докладно зв’язку, контакти і характеристика кожного елемента мереж або приладів. Розрізняють повні та лінійні принципові схеми. У першому випадку зображується контроль, управління елементами і сама силова ланцюг; в лінійній схемі обмежуються тільки ланцюгом із зображенням інших елементів на окремих аркушах.
- Функціональні – тут без деталізації фізичних габаритів та інших параметрів вказується основні вузли приладу або ланцюга. Будь-яка деталь може зображатися у вигляді блоку з буквеним позначенням, доповненого зв’язками з іншими елементами пристрою.
