Як користуватися вимірювальним приладом – просте керівництво
Навчитися користуватися штангенциркулем нескладно. Далі ми опишемо, як проводити виміри лінійних параметрів будь-яких деталей, і дамо кілька важливих рекомендацій майстрам-самоуків, які вперше тримають розглянутий прилад в своїх руках. Перший крок перед вимірами – видалення мастила з штангенциркуля, очищення його від пилу.
Потім виконуємо перевірку інструмента. Нам потрібно звести губки на штангенциркуле і упевнитися в тому, що між ними немає просвіту. Якщо такий є, приладом користуватися не можна. Він не забезпечить необхідну точність вимірювань. Також небажано використовувати інструмент з забоїнами, великими подряпинами на шкалі, великими ділянками корозії. Аналогічним чином перевіряються циферблатні й електронні пристрої. Про те, що прилад готовий до експлуатації, в таких випадках свідчать:
- нуль на дисплеї електронного інструменту;
- стрілка на нулі циферблата.
Першим ділом необхідно виконати перевірку інструменту на точність вимірювань
Після перевірки можна приступати до вимірам. Дивимося, як дізнатися зовнішні лінійні параметри деталі. Беремо штангенциркуль в праву руку, а вимірювана виріб в ліву. Встановлюємо деталь між губками. Будьте обережні! Губки мають гострі краї. Є ризик поранитися. Затискаємо губки. Вони повинні щільно притиснути деталь. Якщо проводиться замір вироби з м’якого матеріалу, здавлювати губки занадто сильно не можна. Це може стати причиною отримання неточних показань.
Встановлену деталь фіксуємо в інструменті гвинтом. Закручувати його треба двома пальцями (великим і вказівним). Дуже важливо при виконанні вимірів стежити за ходом рамки. Вона зобов’язана рухатися плавно, без ривків при додатку помірного зусилля, сидіти на штанзі без погойдувань. Порада: зусилля переміщення рамки задавайте фіксуючим гвинтом. Потім відкладаємо в сторону деталь і знімаємо результати виміру. Тут теж є свої нюанси. Розбираємося на прикладі. Нижче дані показання на простому нониусном інструменті ШЦ-1.
Встановлюємо штангенциркуль прямо перед очима. Знімаємо свідчення на основній шкалі, відраховуючи цілі міліметри зліва направо, орієнтуючись на нульовий штрих ноніуса. Потім визначаємо частки міліметра. Нам потрібно знайти на нониусе штрих, який максимально точно збігається з яким-небудь штрихом головною шкали. Далі складніше. Зняте показання ми множимо на ціну поділки шакали ноніуса (вона вказується в паспорті до конкретного штангенциркулю). Залишилося лише скласти два отриманих числа, щоб отримати максимально точні розміри предмета.
У верхній частині малюнка показання основної шкали дорівнюють 3 см, а додатковою – 0,3 (третій штрих помножили на ціну поділки 0,1 мм). У підсумку отримуємо лінійні розміри 3,3 мм На нижній частині цілі міліметри – 36, зняті з ноніуса – 0,8. У підсумку – 36,8. У випадках, коли один з штрихів головною шкали збігається з нулем додаткової, розмір деталі буде описуватися цілим (без часток) числом.
За таким же принципом вимірюємо внутрішні розміри виробу, використовуючи відповідні губки. Глибину деталі визначаємо аналогічно. Вставляємо глибиномір в досліджуваний виріб, розсовуємо губки (вони повинні впертися в поверхню), зчитуємо результати виміру. Після завершення вимірювань обов’язково розбираємо штангенциркуль, знежирюємо його, послаблюємо затискач губок і розводимо їх. Якщо в найближчі кілька місяців приладом користуватися не плануємо, обробляємо його поверхню будь-яким антикорозійним складом. Так ми виключимо ймовірність появи іржі на штангенциркуле.
