Пароізоляція для стелі в деревяному перекритті: як вибрати і закріпити, види

Одним з основних вимог, що пред’являються до конструкцій будинку, є наявність пароізоляції для стелі в дерев’яному перекритті. Від її якості багато в чому залежить подальша експлуатація будівлі. Тому важливо зробити правильний вибір матеріалів і знати, як зробити пароізоляцію найбільш якісно.

Навіщо потрібен пароізоляційний шар в стелі?

При будівництві або ремонті будинку особливу увагу приділяється пароизоляционному шару. Він забезпечує тривалу експлуатацію стелі, захищаючи горищне перекриття від конденсату і накопичення вологи. Завдяки сучасним матеріалам і технологіям роботи з улаштування пароізоляції можна виконати самостійно і в найкоротші терміни.

Пароізоляція даху

Життєдіяльність людини передбачає процеси, при яких виділяється багато пари і вологи. Наприклад, прийняття душу або ванни, приготування їжі та інше. Водяна пара виділяється і при використанні опалення, пральної або посудомийної машини. Всі ці фактори призводять до того, що в приміщенні збільшується вологість.

Як відомо, водяні пари згідно фізичним законам піднімаються до стелі. Пароізоляція виконує при цьому такі функції:

  • продовжує термін служби покрівельних матеріалів, які використовуються для пристрою дерев’яного перекриття;
  • відсутність вологості в горищному перекритті не дає утворюватися цвілі і грибка;
  • сприяє збереженню тепла, виконуючи функцію теплоізоляційного шару;
  • підвищує пожежобезпечність стельового перекриття.

Якщо правильно виконати пароізоляцію з якісних будматеріалів з дотриманням технології укладання, то вона прослужить довгі роки без необхідності будь-якого технічного обслуговування.

Матеріали для пароізоляції – огляд популярних видів

Для того щоб захист стелі була якісною, потрібно підходити до її облаштування комплексно. Необхідно зробити декілька технічних шарів для захисту від пари і конденсату, збереження тепла, а саме тепло-, паро – та гідроізоляції. Для облаштування ізоляційних шарів використовуються різні рулонні матеріали, які мають схожі характеристики і можуть застосовуватися для різних верств.

Щоб правильно вибрати потрібний матеріал необхідно розібратися, які види пароізоляційних матеріалів існують, і які характеристики їм притаманні.

Універсальним матеріалом для облаштування пароізоляції вважається поліетиленова плівка. Завдяки армуванню спеціальною сіткою або тканиною, плівка має високу міцність. Випускається два типи пароізолятора: перфорований і неперфорований. Для експлуатаційних характеристик це не має значення. Укладати поліетиленову плівку потрібно внахлест, а стики скріплювати спеціальної сполучної стрічкою.

Хорошим параизолятором є фольгована плівка поліетиленова. З одного боку вона має металеву поверхню і армована спеціальною сіткою. Завдяки такій особливості плівка виконує відразу дві функції – захищає від пари і зберігає тепло. При монтажі стелі матеріал укладається металевої стороною вниз. Тепло, яке виходить з приміщення, відбивається від поверхні і повертається назад. Таким чином, вдається значно зменшити тепловтрати.

Поліпропіленова плівка має вологовбирний шар, який представляє собою целюлозно-віскозне волокно. Конденсат і випаровування не осідають на поверхні, а вбираються волокном. Таким чином, волога не може потрапити в шари утеплювача. Так як між шарами паро – і теплоізоляції є зазор, волога поступово повністю випаровується.

Пароизолятор, який користується все більшою популярністю, є гідроізоляційна мембрана. Даний матеріал відрізняє висока паропроникність. Мембрана має покриття, що поглинає вологу. В результаті цього випаровування і конденсат вбираються мембраною і не проникають в теплоізоляційні шари.

Сучасний матеріал ізоспан

До сучасних пароізоляційних матеріалів, виготовленим із застосуванням новітніх технологій, відноситься пенотерм або ізоспан. Його склад включає шар алюмінію та фольги, спінений пенопропілен. Пенотерм має наступні переваги:

  • не вбирає вологу;
  • висока опірність теплопередачі;
  • низька провідність;
  • надійність і довговічність.

З сучасних пароизоляторов можна назвати изовек, изолайк “В”, ютафол “Сільвер”. Пароізоляція стелі може бути виконана недорогими матеріалами, такими як картон, папір і ековата, які просочені воском або оліфою.

Яку пароізоляцію краще вибрати для довговічності стелі

Вивчивши характеристики різних видів ізоляторів, можна приступати до вибору матеріалу для пароізоляції дерев’яних перекриттів. Існує одно – і двошарові пароизоляторы. Кращим варіантом є двошарова плівка або мембрана. Перевага двошарового матеріалу в тому, що одна сторона у нього шорстка. Саме на ній згодом збирається волога, тому матеріал укладається ворсинистой стороною всередину приміщення. Накопичена волога потім вивітрюється завдяки зазору між обробкою стелі і пароізоляційним шаром. Тришарова плівка має шар між гладких і шорстких шарами у вигляді склосітки, яка служить додатковим захистом.

Найдешевший варіант пароізоляції – плівка з поліетилену

Якщо проаналізувати, які пароизоляторы пропонуються на ринку, то кращими варіантами є такі сучасні матеріали:

  • изолайк “В”;
  • ізоспан “В”;
  • изовек “З”;
  • ютафол “Сільвер”.

Наведені матеріали лише рекомендації. Кожен власник робить свій вибір згідно з власними уподобаннями та фінансовими можливостями.

Плівка з поліетилену – найдешевший варіант, але у неї є декілька недоліків:

  • малий термін експлуатації;
  • створює ефект парника;
  • конденсат може збиратися в різних місцях.

Вибираючи пароізолятор, слід особливу увагу звертати на якість, від якого буде залежати довгостроковість служби пароізоляційного шару, а відповідно і всього перекриття.

Монтаж пароізоляції по дерев’яному стелі – основні етапи виконання робіт

Конструкція стельового перекриття складається з декількох шарів, кожен з яких виконує певні функції. Вона нагадує собою “пиріг”. Пароізоляція стелі виконується зсередини будинку при укладанні утеплювача. Якщо в місцевості, де знаходиться будинок, взимку температура опускається нижче -30 градусів, то доцільно влаштувати пароізоляційний шар і зверху, і знизу. Це дасть можливість захистити перекриття з дерева від пари і зберегти тепло.

Пароізоляція укладається в обрешітку

Перекриття з дерева може бути влаштовано як в дерев’яному будинку, так і в будинку з інших матеріалів, як альтернатива залізобетонним плитам. Перевага дерев’яних конструкцій в їх екологічності. Проте дія вологи для них згубно: дерево починає гнити, з’являється цвіль і грибок. Крім того, можливі значні втрати тепла. Особливо важлива пароізоляція стелі в опалювальних приміщеннях і в приміщеннях, які розташовані під місцями можливого витоку води (санвузлом, кухнею). Пристрій пароізоляційного шару в горищному перекритті дозволяє додатково захистити приміщення від видування і вітру.

Пароізоляція в обов’язковому порядку укладається у решетування, в яку також буде покладений теплоізолятор. Тому в першу чергу необхідно змонтувати обрешітку. При її виготовленні потрібно враховувати розміри і форми використовуваного утеплювача. Важливо, щоб теплоізолятор щільно прилягав до решетування стелі, не створюючи зазорів і щілин, які можуть стати містками холоду.

До стелі каркас кріпиться за допомогою пластмасових дюбелів і саморезов. Дерев’яні елементи слід обробити антипіреном і антисептиком, щоб захистити від грибка, цвілі і підвищити пожежобезпечність. Коли решетування споруджена, створюється теплоізоляційний шар. Після утеплення виконується пароізоляція стелі.

Укладання пароізоляції передбачає поетапне виконання:

  • 1. Пароізолятор закріплюється за допомогою скоб на крайньому елементі обрешітки. При цьому слід залишити в кінці припуск на стіни близько 20 див.
  • 2. Потім пароізоляційну плівку розгортають з рулону до протилежного боку і обрізають також з припуском в 20 див.
  • 3. Кріпити плівку треба по всьому периметру та на проміжних рейках обрешітки. Однієї смуги не вистачає, щоб закрити весь стеля, тому укладати плівку слід смугами внапуск 15-20 см. Краї смуг в обов’язковому порядку потрібно скріпити пароізоляційної стрічкою або скотчем.
  • При укладанні пароізолятора необхідно залишати зазор між пароізоляційним шаром і обробкою стелі для створення вентиляції.

    Кріпити плівку треба по всьому периметру

    Це одне з основних правил для створення якісної пароізоляції. Для цих цілей по всьому каркаса облаштовується контробрешетка. Вона повторює конфігурацію першого шару. Товщина рейок повинна становити 30-40 см. Кріпиться контробрешетка за допомогою саморізів.

    Поради фахівців з облаштування стелі

    Укладання пароізоляції – нескладний процес, але для отримання якісної ізоляції від пари слід врахувати деякі фактори:

    • перед роботами всі поверхні слід очистити від бруду і пилу, виявлені щілини потрібно замазати герметиком;
    • укладається плівка по всій стелі без зайвого натягу, вона повинна трохи провисати;
    • шорстка сторона повинна бути спрямована всередину приміщення, фольгована – назовні;
    • при укладанні внапуск стики слід фіксувати скотчем або двосторонньою клейкою стрічкою;
    • при кріпленні полотен з допомогою степлера під скоби варто підкладати шматочки картону або щільний матеріал;
    • для забезпечення герметичності місця прилягання пароізолятора до дверей і вікон треба проклеїти спеціальним скотчем;
    • по кутах краще укладати цільний матеріал, це якісно перекриє кут;
    • для кращої герметизації і виключення щілин полотна краще укладати з захопленням стін.

    Таким чином, якщо виконати правильно і якісно пароізоляцію стелі, це забезпечить захист дерев’яних перекриттів будинку від вологи, цвілі і грибка.

    Якісна пароізоляція продовжує термін служби дерев’яних перекриттів і зберігає тепло в будинку.

    Важливо при цьому не помилитися з вибором матеріалу. Він повинен відповідати всім вимогам, що пред’являються до пароізоляції.