Утеплення стін приватного будинку зовні своїми руками: матеріали і порядок виконання роботи

Однією з умов комфортного проживання є будинок, в якому тепло взимку і прохолодно влітку. Цього можна домогтися шляхом теплоізоляції всіх конструкцій будинку, включаючи стіни, дах, вікна і двері. Крім того, утеплення дає можливість заощадити на енергоресурсах. Для виконання якісної теплоізоляції стін потрібно вибрати найбільш відповідний утеплювач, а для цього потрібно знати види теплоізоляторів, їх характеристики та технологію укладання.

Переваги утеплення стін зовні – шукаємо відмінності

Причини для утеплення стін можуть бути різні: щілини, протяги, погане функціонування опалювальної системи. Головна причина в тому, що найбільше тепла втрачається через стіни, так як вони мають найбільшу площу в будинку. Існує два варіанти утеплення стін – зовнішнє та внутрішнє. Будинок утеплювати всередині стоїть у разі, якщо немає іншого способу, так як при внутрішньому утепленні зменшується корисна площа кімнат і приміщень.

Утеплення стін зовні має ряд переваг:

  • При утепленні фасаду будинок не тільки захищений від втрати тепла, але і від негативного впливу навколишнього середовища – атмосферних опадів, коливань температури повітря. Крім того, стіни захищені від вологи.
  • Зовнішнє утеплення захищає внутрішні приміщення від холоду і зберігає корисну площу.
  • Точка роси при зовнішній термоізоляції зсувається ближче до зовнішньої сторони стіни, що зменшує ймовірність виникнення конденсату, отсыревания стін, виникнення цвілі і грибка.

Варіантів утеплення приватного будинку кілька:

  • Найпростішим способом є приклеювання теплоізолятора на стіни, після його покривають штукатуркою і в подальшому наносять декоративну обробку.
  • Другий варіант – тришарові стіни без вентиляції. На поверхню стіни наноситься клей або розчин, на який кріпиться утеплювач. Потім поверх утеплювача з повітряним зазором виконується лицьова обробка в одну цеглину.
  • Найскладніший варіант – вентильований фасад. На стіні монтується каркас з дерев’яної обрешітки або оцинкованого профілю. Потім кріпиться гідроізоляційний шар, а поверх нього монтується теплоізолятор та вітрозахист. Вся конструкція на заключному етапі закривається декоративними плитами.

Способи відрізняються надійністю, вартістю, складністю при самостійному виконанні.

Який вибрати утеплювач – основні характеристики

При виборі матеріалів для утеплення слід враховувати їх характеристики, довговічність, складність укладання, вартість.

Для зовнішнього утеплення найбільш підходящими матеріалами, які виконують теплоізоляційні функції, є наступні утеплювачі:

  • Пінопласт – спінений полістирол. Виготовляється у вигляді плит з різним ступенем щільності. Має хороші влагостойкостойкие та ізоляційні властивості. Недоліки: нестійкий до впливу ультрафіолету, швидко запалюється, виділяє отруйні речовини, коли горить.
  • Екструдований пінополістирол (піноплекс). Переваги: висока міцність на стиск, низька паропроникність і теплопровідність, стійкий до горіння, низьке водопоглинання, зручний для монтажу, легко піддається обробці.
  • Мінеральна вата являє собою волокнистий матеріал. Випускається у вигляді рулонів і плит. Основні переваги матеріалу – високі ізоляційні якості, вогнестійкість і паропроникність. Недоліком є здатність поглинати вологу, що призводить до втрати теплоізоляційних властивостей.
  • Пінополіуретан – рідкий утеплювач. Завдяки технології нанесення заповнює всі щілини і стики, забезпечуючи повну герметизацію. Не утворює містків холоду, що виключає намокання стін і утворення конденсату. Застосовується в якості гідроізоляційного матеріалу, так як негігроскопічний. Стійкий до перепадів температур.
  • Базальтові плити виготовлені у вигляді прямокутних плит з базальтового волокна. Переваги: високі звуко — і теплоізоляційні характеристики, стійкість до перепадів температур, горіння, водостійкість. Матеріал не гниє, стійкий до біологічного впливу, завдяки великим розмірам плит швидко монтується. Тривалий термін експлуатації – до 100 років
  • Целюлозна вата (ековата) – пухкий волокнистий матеріал. Утеплювач має високі тепло — і звукоізоляційні якості, стійкий до горіння, не гниє. Здатний у верхніх шарах утримувати до 20% вологи, не втрачаючи ізоляційних властивостей, швидко сохне. Екологічно безпечний теплоізолятор.

При виборі утеплювача враховуються такі характеристики: паропроникність, вологостійкість і теплопровідність.

Вологостійкість підбираємо з урахуванням кліматичних умов місцевості, де знаходиться будинок. Теплоізолятор повинен надійно захищати стіни будинку від вологості.

Дивіться також:  Утеплювач для теплої підлоги: особливості теплоізоляції

Важливим параметром, що також захищає зовнішні стіни від зайвої вологи, є паропроникність. Пара повинна безперешкодно проходити через теплоізолятор, щоб волога не кондиционировала і не руйнувала завчасно стіни будинку.

Всі теплоізолятори досить добре утеплюють стіни, але мають різну теплопровідність. Вона впливає на підбір товщини теплоізолятора, щоб забезпечити максимальний ефект від утеплення. Матеріал з низькою теплопровідністю краще затримує тепло, тому його товщина може бути невеликий.

Готуємо стіни до утеплення – підготовчі роботи

Перед початком робіт по теплоізоляції потрібно підготувати поверхню стін для кріплення на них утеплювача, щоб конструкція була надійною, довговічною і ефективно виконувала функцію теплоізоляції. Перед утепленням стін робимо при необхідності заміну вікон або утеплюємо їх, виконавши герметизацію стиків по периметру віконного отвору.

Якщо будинок утеплюється, бувший в експлуатації, спочатку прибираємо з зовнішніх стін стару штукатурку або інший обробний матеріал аж до голих стін.

Якщо є нерівності у вигляді заглиблень, тріщин, закладаємо їх цементним розчином, опуклості стесываем, поки вони не будуть врівень з поверхнею стіни. Для влаштування вентильованих фасадів стару обробку не видаляємо. Далі стіну очищаємо від сміття і пилу, які виникли після робіт зі зняття старого покриття.

Від того, наскільки рівно ляже утеплювач, буде залежати фінішна обробка стіни, а в підсумку, зовнішній вигляд будинку. Тому перевіряємо рівність стін. Для цього вгорі стіни на рівні стелі кріпимо анкера, прив’язуємо до них нитки з схилами і опускаємо вниз. Якщо нерівності більше 20 мм, вирівнюємо їх за допомогою цементного розчину. Після цього обробляємо поверхню стін грунтовкою з глибоким проникненням. Дерев’яні стіни очищаємо від пилу і моху, а потім обробляємо антисептичними засобами. При монтажі вентильованих фасадів вирівнюємо стіни за допомогою кронштейнів.

Щоб зорієнтуватися при монтажі каркаса і укласти теплоізолятор рівним шаром, монтуємо систему маяків, завдяки яким утеплювач не буде заважати при нанесенні штукатурки або монтуванні декоративного покриття. Виготовляємо маяки з дерев’яних рейок або алюмінієвого профілю. Закріплюємо на поверхні стіни за допомогою шурупів чи анкерів. Встановлюємо маяки по отвесам, перевіряючи рівність будівельним рівнем. Отримана з їх допомогою площина буде кордоном для зовнішнього теплоізоляційного шару.

Дивіться також:  Утеплення ековатою своїми руками: розрахунок витрат на квадратний метр при задування стін будинків

Кріпимо мінеральну вату правильно – запорука теплих стін

Утеплення мінеральною ватою підійде для цегельних, бетонних і дерев’яних стін. Для надійного кріплення утеплювача з мінеральної вати потрібно змонтувати каркасну систему. Каркас можна зробити з дерев’яних рейок, бруса або спеціальних алюмінієвих профілів. Брус беремо добре просушений, без дефектів. Рейки і брус перед монтажем каркаса обробляємо антисептичними засобами, щоб захистити від гниття і грибка.

До дерев’яних стін брус і рейки прибиваємо цвяхами, до бетону і цегли кріпимо за допомогою анкерних дюбелів. Відстань між стійками решетування робимо на два сантиметри менше ширини плити утеплювача, використовуючи прийом розпору. Завдяки цьому теплоізолятор більш щільно увійде між стійками обрешітки, що виключить утворення щілин. Якщо стіни нерівні або колод, використовується двошаровий мінвата з шарами різної щільності. Укладають теплоізолятор м’яким шаром до стіни – він забезпечує краще зчеплення з поверхнею стіни, заповнюючи всі нерівності.

Вставляючи плити мінеральної вати між брусами, стежте, щоб кути були рівними. Товщина утеплювача не повинна перевищувати товщини бруса. Якщо необхідно зробити подвійний шар теплоізолятора, наприклад, для північних районів, підбирається брус необхідної товщини.

Зовнішню обробку при використанні мінеральної вати як утеплювач можна робити з будь-яких оздоблювальних матеріалів. Спочатку на утеплювач встановлюємо решетування, на яку кріпимо вітрозахисний і гідроізоляційний шар з щільного поліетилену. Далі монтуємо склотканина або армуючої металеву сітку. Штукатуримо стіну і покриваємо фінішною обробкою. Для зовнішнього оздоблення можна використовувати вагонку, сайдинг, декоративний цегла або інший облицювальний матеріал.

За цією технологією можна укладати інші утеплювачі з подібними мінваті фізичними характеристиками: базальтові плити, целюлозну вату.

Технологія кріплення полімерних утеплювачів – покрокова інструкція

Плити пінопласту, піноплекс, полістиролу і екструдованого пінополістеролу (ЕППС) укладаються по однаковій технології. Перед початком робіт по теплоізоляції готуємо поверхню стіни. Обов’язково наносимо глибокопроникаючу ґрунтовку для знепилювання і поліпшення зчеплення матеріалу з поверхнею фасаду.

Якщо в якості теплоізолятора використовуємо пінопласт, то стіни добре просушуємо, так як матеріал може увібрати вологу і тоді втратить теплоізоляційні властивості.

Процес утеплення за допомогою полімерних плит теплоізоляторів являє собою послідовність кроків:

  • 1. На відстані 10-15 см від поверхні землі по нижньому краю стіни кріпимо металевий профіль, виконує функцію наполегливої планки, по якій будемо вирівнювати перший ряд матеріалу.
  • 2. Плити утеплювача повинні щільно прилягати до стіни. Вирівнюємо верхню площину плит по отвесам, прив’язаним до анкерів, вкручені нагорі стіни або спущеним з даху.
  • 3. Приклеюємо плити за допомогою спеціального розчину, що клеїть, який готуємо з сухих клеючих сумішей. Можна використовувати поліуретановий клей. Склеювальний склад наносимо на плиту, а потім із зусиллям притискаємо її до стіни і зістиковуємо вже з приклеєною плитою.
  • 4. Кожен наступний ряд приклеюємо після того, як грунтовно прикрепится попередній. Плити кожного ряду кріпимо зі зміщенням на половину або третину плити. Вони повинні щільно примикати одна до одної, на кутах плити зрізаємо для більш щільного прилягання.
  • 5. Додатково фіксуємо плити з допомогою зонтичних дюбелів, розташовуючи їх по кутах і в центрі кожної плити. Закріпивши одним дюбелем два кута сусідніх теплоізоляційних елементів, можна заощадити кріпильний матеріал.
  • 6. По кутах стін і в місцях, де розташовані вікна, встановлюємо куточки, до яких кріпимо плити утеплювача.
  • 7. Стики замазуємо шпаклівкою, зверху клеїмо монтажний армуючий скотч.
  • 8. На приклеєний утеплювач наносимо шар клейового розчину.
  • 9. Потім наносимо армуючий шар з пластикових куточків та склосітки.
  • 10. На склосітку знову наносимо шар клейового розчину.
  • 11. Поверх клейового розчину наноситься фінішний шар грунтовки.
  • 12. На завершальному етапі наносимо штукатурку і фарбуємо фасад.
  • Дивіться також:  Утеплення підлоги в приватному будинку своїми руками: покрокова інструкція

    Якщо використовується піноплекс, то перед наклеюванням плит на фасад обробляємо їх голчастим валиком, щоб поліпшити зчеплення з поверхнею стіни.

    Пінопласт можна кріпити до стіни за допомогою каркаса з дерев’яних рейок. Каркас монтується таким чином, щоб плити пінопласту щільно входили в ніші і не випадали. Товщина рейок повинна бути такою ж, як товщина пінопласту або трохи більше для створення вентиляційного зазору. Рейкова решетування служить основою для обшивки фасаду вагонкою або сайдингом.

    Утеплення стін за допомогою пінополіуретану

    Технологія монтажу пінополіуретану схожа з кріпленням мінвати. Складність у тому, що своїми руками виконати монтаж майже неможливо, так як для роботи необхідно використовувати дороге обладнання, за допомогою якого рідка суміш рівномірно розподіляється по робочій поверхні. Крім того, установка вимагає професійних навичок, без яких важко буде виконати якісно роботи з утеплення.

    Головна перевага утеплення пінополіуретаном в швидкості виконання робіт. Установка розпорошує пінополіуретан по поверхні стіни. Відбувається хімічна реакція, в результаті якої рідина спінюється і твердне. При цьому між стіною і утеплювачем ні повітряного простору, що гарантує довговічне і міцне покриття.

    Пінополіуретан має ряд переваг порівняно з іншими теплоізоляторами:

    • високі тепло-, шумоізоляційні характеристики;
    • при затвердінні піна заповнює повністю всі западини і щілини;
    • надійно фіксується на стіні без використання додаткового кріплення;
    • високу механічну міцність;
    • великий термін служби.

    Даний спосіб найбільш дорогий за вартістю матеріалу і монтажу, але витрати виправдовуються довговічністю і високою якістю робіт.

    Основне завдання утеплення – збереження тепла в будинку. Важливо при виборі утеплювача врахувати всі нюанси, пов’язані з конкретним домоволодінням. Якщо планується самостійна теплоізоляція стін, то потрібно добре вивчити технологію укладання обраного утеплювача, щоб в результаті отримати теплий будинок.