Зливова каналізація в приватному будинку: пристрій, як зробити своїми руками

Пристрій заглибленою системи – послідовність робіт

В першу чергу слід скласти план прокладання дренажних труб по ділянці з урахуванням посадок і розташування будівель, в тому числі житлового будинку. Також слід взяти до уваги доріжки, якщо вони вже прокладені. До речі, вздовж них краще укладати жолоби поверхневої системи, зробивши ухил покриття від центру до країв. Далі риють траншеї. Глибина, як вже говорилося раніше, залежить від того, на яку товщину промерзає верхній шар грунту. Від цього рівня до труби, діаметр якої менше 500 міліметрів, має бути не менше 30 сантиметрів. Для великих діаметрів збільшити глибину від нижньої точки промерзання до 50 сантиметрів. В цілому висота стінки траншеї від краю до дна повинна бути не менше 70 сантиметрів.

Однак, починаючи облаштування зливової каналізації в приватному будинку, слід враховувати і те, на якому рівні від поверхні грунту залягають грунтові води. Якщо вони розташовані дуже високо, канаву краще зробити дрібної, зміцнивши дно ретельно утрамбованим шаром глини, й утепливши трубу. Далі, згідно з розміткою, роєм ями для пісковловлювачів, зливових колодязів та колекторів. Для труб до 150 міліметрів відстань між оглядовими шахтами повинно бути не більше 35 метрів. Для водотоків до 450 міліметрів досить проміжку між колодязями в межах 50 метрів. Якщо використовуються труби до 600 міліметрів і більше, відстань між зливовими колодязями можна збільшити до 75 метрів.

Вкрай бажано, щоб діаметр шахти оглядового колодязя був не менш 1 метра, щоб простіше було усувати засмічення в системі.

Всі канави риються з дотриманням зазначеного раніше ухилу від будинку до місця розташування колектора або септика або до межі ділянки, куди буде відведена зібрана зливової каналізацією вода. На дно вкладається піщана подушка завтовшки 10 сантиметрів, якщо необхідно, то поверх утрамбованої глини. Щоб уникнути замулювання системи, можна обернути труби геотекстилем в процесі укладання. Для з’єднання окремих частин застосовуються спеціальні муфти. На стиках окремих ділянок встановлюються пісколовки, від яких йде прямий водотік до криниці. Вся розгалужена мережа поступово сходиться в один рукав, який приєднується до колектора або септика. Потім система приймає грунтом.