Особливості роботи з облицювальним матеріалом
Приступаючи до роботи, необхідно:
- активно користуватися шаблонами, схилом, будівельним рівнем, отримати без яких ідеально рівну стіну буде дуже складно;
- звертати увагу на товщину, щільність швів, оскільки при недостатньому їх заповненні стіни будуть продуватися;
- розташовувати блоки строго горизонтальній площині, а вертикальні шви між ними зі зміщенням відносно другдруга;
- підтримувати чистоту поверхні матеріалу і в процесі робіт оперативно усувати будь-які забруднення, що випадково потрапив розчин. Зробити це після повного висихання буде набагато складніше, і постраждає зовнішній вигляд будинку.
Від звичайного цегли облицювальна відрізняється своїми декоративними характеристиками, тому його часто вибирають в якості фінішного покриття. Для підгонки під необхідний розмір застосовують болгарку з диском по каменю. Додаткову міцність цегляної кладки забезпечують за допомогою з’єднання з основною стіною. Використовуючи для цього металеві штирі або особливі спіральні цвяхи, вкручуючи їх в районі швів. На 1 кв. м рекомендується встановлювати не менше 4 штук.
В іншому технологія укладання облицювальної плитки мало чим відрізняється від перерахованих вище. Також формують кути, виводячи їх на висоту 5-6 рядів. Між ними натягують шнур, орієнтуючись по якому визначають рівень горизонтального шва першого ряду, а вертикальні проміряти металевим шаблоном. Кладку кожного наступного ряду обов’язково проводять зі зміщенням, продовжуючи до повного завершення робіт.
При дотриманні перерахованих вимог правильно укласти цеглу та вигнати всі стіни буде нескладно навіть починаючому муляра. Ви отримаєте високу якість кладки, що знизить ймовірність усадки матеріалу, утворення тріщин, відшарувань і продовжить термін експлуатації всього будинку.
