Дренажна система захищає приватні житлові споруди від підтоплень, які стають причиною руйнування фундаменту, утворення тріщин на пористих поверхнях, перекосів дверних і віконних блоків та ряду інших проблем. На перший погляд спорудження такої конструкції здається непростою справою. Але на практиці впоратися з ним може будь-який домашній умілець.
Дренування – принцип функціонування один, а декілька типів систем
Під дренажем розуміють спеціально облаштовану систему, основне завдання якої полягає у відведенні від саду, житлової споруди, земельного наділу надлишкової вологи. Поява останньої зумовлене різними причинами, починаючи від особливих властивостей грунту на ділянці і сильних весняних паводків і закінчуючи початково високим рівнем залягання ґрунтових вод. Дренування навколо будинку рекомендується виконувати без зволікань в наступних випадках:
Також дренаж навколо житлової споруди необхідний, якщо вона зведена на глинистих і суглинних грунтах.
Існує три типи дренування – відкрите, засипні, закрите. Коротко опишемо їх всі. Відкриті системи водовідведення припускають викопування півметрових по ширині і глибині канав. В них містяться труби (мовою профі вони називаються дренами), за якими і відбувається відведення надлишкової води. Такий дренаж ділянки здійснити самостійно простіше всього. Але потрібно розуміти, що канави на подвір’ї виглядають не дуже привабливо. Вони псують ландшафт, не дозволяють комфортно експлуатувати земельний наділ. Та й довговічність подібних споруд мінімальна. Траншеї нерідко обсипаються, що вимагає їх зміцнення та постійного обслуговування. З цих причин відкрите дренування використовується лише в рідкісних випадках.
Засипні системи – це ті ж канави з трубами і зазначеними вище розмірами. Але їх після прокопки не залишають відкритими, а наповнюють битою цеглою, бутовим каменем, щебенем великої фракції. Зверху таку засипку бажано накривати геотекстилем і обов’язково “маскувати” дерном. Головний плюс описуваних споруд – довговічність. При грамотному облаштуванні засипний системи вона буде служити десятиліттями. На жаль, не завжди виходить правильно створити подібну конструкцію своїми руками, передбачивши всі фактори, які можуть привести її у непридатність. В цьому криється основний недолік засипного дренажу. Якщо він заб’ється, заповниться мулом, доведеться викопувати труби і заново монтувати систему. Другий мінус конструкції – відносно малий пропускний потенціал.
Найскладнішою в облаштуванні, але при цьому і найбільш надійною є закрита система.Вона реалізується за допомогою укладаються в траншеї пластикових (рідше металевих) труб з перфорацією. На дно канав при будівництві подібних систем вміщують гравій. Крім цього, в більшості випадків поверх глибинної конструкції додатково встановлюється лівневка. Вона призначена для первинного збору води, що стікає по отмосткам і водостоками.
