Утеплення підлоги в приватному будинку своїми руками: покрокова інструкція

Утеплення підлоги в приватному будинку – обов’язкова операція для створення комфортних умов проживання. Її виконують на етапі будівництва або в процесі ремонту. Сучасні матеріали придатні для застосування з бетонною стяжкою і дерев’яним покриттям. Кожен з них володіє певними властивостями, які враховуються в роботі. Інший важливий момент – особливості будівель, від них залежать використовувані прийоми.

Вибір технології – облік вихідних умов об’єкта

Житлові приміщення віддають тепло всім поверхням, і якщо вони не мають захисту від втрат, воно йде назовні. Правильно виконана термозахист одного тільки підлоги скорочує вартість обігріву на 20%. Якість залежить від багатьох чинників, які слід враховувати:

  • характеристика будинку;
  • правильний вибір матеріалу;
  • точне дотримання технології.

Визначальними є показники будови:

  • тип підстави – бетон, дерево, інше;
  • допустима висота утеплювального шару;
  • умови подальшої експлуатації – температура, вологість, їх перепади.

Квартира утеплюється за своїми методиками, особливо від холоду страждає перший поверх, якщо знизу є підвал. Для приватного будинку використовуються інші методи, з різними варіантами. Вибір залежить від того, на якій стадії проводяться роботи при зведенні будівлі або при поліпшенні теплоізоляції давно стоїть будови із застосуванням традиційних способів. Отримати потрібний результат можна лише при грамотному поєднанні двох факторів – точне визначення необхідного матеріалу і повне дотримання технології.

Особливості утеплення в старому будинку

Давно побудований приватний будинок зазвичай не має підвалу, а простір під підлогою засипано землею майже повністю. Роботу починають з демонтажу старого покриття, видаляють грунт на 25 см, вирівнюють основу. Зверху насипають керамзит з мінімальною товщиною 15 см, який забезпечить додаткову теплоізоляцію. Щоб збільшити ефективність, укладають армуючу сітку і роблять цементну стяжку.

Основний шар розташовується вище – монтується подвійний дерев’яний підлогу з мінеральною ватою. Її розкладають по чорнової підлоги, прикріпленому до лагів. Дошки попередньо вкривають гідроізоляційним матеріалом, зверху утеплювача – пароізоляція. За нього – контррейки, які створюють вентиляційний зазор. Всю конструкцію закривають дощечками, плитами, товстою фанерою.

Для утеплення також застосовують пінополістирол. Цей метод допускає використання двох варіантів. Перший – аналогічний способом з мінеральною ватою. Другий не вимагає видалення старого шару. На нього встановлюють лаги, між ними щільно укладають плити утеплювача. Закривають плівкою, зверху – підлогове покриття.

Якщо під будівлею розташований погріб, підвал, необов’язково роботи проводити в житлових приміщеннях. Обмежити приплив холоду можна з зовнішньої сторони, зафіксувавши на перекритті теплоізоляцію. На весь простір потрібно гідрозахист. Її вибір залежить від матеріалу стелі. Якщо він бетонний, використовують різні смоли, які наносять пензлем або шпателем, а по дереву легко закріпити плівку.

Дивіться також:  Утеплення стін приватного будинку зовні своїми руками: матеріали і порядок виконання роботи

Якщо застосовується мінеральна вата, встановлюються лаги, потім все закривається паробар’єром і обшивкою з вологостійкої фанери. Між ними залишають невеликий вентиляційний зазор. Якщо використовується пінополістирол, його приклеюють прямо до очищеного і заґрунтованому стелі. Щілини між плитами заливають монтажною піною.

Тонкощі робіт в панельної будівлі

Каркасний будинок дуже теплий, найбільш вразливе місце в ньому для проникнення холоду – ніжка. Це зумовлюється особливостями конструкції. Для фундаменту переважно використовуються опорні палі, простір між якими продувається всіма вітрами. Існують різні технології утеплення підлоги в таких будівлях. Основна вимога до використовуваному матеріалу – стійкість до середовищі з підвищеною вологістю.

Однією з найбільш затребуваних залишається мінеральна вата, слід враховувати, що при попаданні води втрачаються її теплоізоляційні властивості. Тому потрібна ретельна гідрозахист. Після появи на ринку піноплекс, його почали широко використовувати. Він не боїться вологи, міцніше свого попередника – пінопласту, який нестійкий до низьких температур.

На всі дерев’яні частини до початку робіт наносять антисептик. Монтаж утеплювальних матеріалів для підлоги каркасного будинку виконується у такому порядку:

  • знизу до лагів прибивають обрешітка;
  • на неї зверху укладають гідроізоляцію (можна руберойд);
  • потім один з утеплювачів;
  • парова мембрана;
  • чорнову підлогу;
  • чистове покриття.

Більш якісно виходить, якщо поверх першого шару укласти другий з накладенням швів. Тоді проникнення холоду в будівлю повністю виключається. Крім перерахованих матеріалів, можна застосовувати й інші, які підходять для конкретних умов – вид основи, використовувана технологія. Ефективність забезпечується тільки з якісним сировиною і при дотриманні методики.

Як утеплити підлогу в лазні?

Коли людина виходить із лазні в мийну, він відчуває дискомфорт, ступаючи на поверхню, температура якої набагато нижче. Щоб скоротити час прогріву приміщень, не впускати холод зовні, виконують утеплення. Враховується вид підстави і підлогового покриття: воно буває «мокрим», коли вода стікає крізь щілини в підлозі, і «сухим» (не протікає). Традиційно спочатку йде бетон, потім лаги і зверху дерев’яний настил.

Стоки зливаються завдяки ухилу в бік каналізаційного отвору. Теплоізоляційний матеріал знаходиться в екстремальних умовах, але якщо все правильно влаштувати, вода не вплине на його властивості. Використовується один принцип: утеплювач між двома шарами, надійно захищений плівкою. Не має значення вид підстави і фінішного покриття.

Багато води використовується тільки в мийному відділенні, тут обов’язкова гідроізоляція. В передбаннику і кімнаті відпочинку вона не потрібна. У парильні чистової настил необов’язково розбирати. Існуючий доповнюють ще одним дерев’яним на лагах, встановивши в проміжку ефективний утеплювач. Підлогу підніметься, але це навіть краще: скоротиться обсяг – лазня прогріється швидше.

Дивіться також:  Утеплення деревяного статі керамзитом

Що можна зробити з балконом?

Починають з підготовки, мета якої – створити обмежений простір. Лоджія в основному будується відкритою, у неї немає захисту від вітру і опадів. Комфорт в таких умовах неможливий, тому застосовують скління, і найкращий варіант – склопакети. Звичайні рамні конструкції нездатні добре утримувати тепло.

Оцінки вимагає плита, яка постійно контактує з водою, сонцем, морозом. Зазвичай її положення видно неозброєним оком. У старому будинку балкон може прийти в повну непридатність, тоді потрібно не утеплення, а капітальний ремонт. Якщо стан прийнятне, беруть рівень, рулетку і з’ясовують кривизну підстави, наскільки можна підняти підлогу. Робити його вище, ніж у житловому приміщенні нерозумно. Допускається такої ж або трохи нижче.

Стіни і дах захищають термоізоляцією – звідти теж йде холод. Якщо їх не утеплити, толку від однієї статі буде мало.

Не варто робити бетонну стяжку – її вага занадто великий. Керамзит застосовувати небажано, його властивості поступаються іншим, товщина виявиться значною. Утеплення підлоги на балконі проводять після монтажу изолянта по всьому простору.

Роблять у такій послідовності:

  • укладання тонкого 5-міліметрового утеплювача основи;
  • монтажною піною обробляють стики і шви по периметру;
  • йде другий шар з того ж матеріалу, що перший;
  • через 50 см встановлюють поперечні бруси без вирівнювання, фіксують;
  • між ними щільно розташовують полістирол товщиною 30-50 мм;
  • відрізають шматок пінофол за розміром балкона, розміщують вгору фольгою;
  • встановлюють поздовжні лаги, вирівнюють по горизонталі.

Весь «пиріг» закривають фанерою або ДСП.

Методики утеплення бетонної підлоги

Способи зводяться до двом технологіям, які впливають на вибір матеріалу:

  • сухий – з установкою лад;
  • мокрий – створення стяжки з утеплювачем всередині.

Кожна з технологій має свої плюси і мінуси. Стверджувати, що якась краще, не можна – вони застосовуються відповідно до конкретних обставин та фінансовим можливостям. Дерев’яну підлогу завжди краще бетонного, але він не такий довговічний. У будь-якому випадку надійна теплоізоляція обійдеться недешево.

Спосіб із застосуванням лад

Дуже проста технологія, яка доступна для виконання своїми руками. Використовуються рулонні і плиткові матеріали. Зверху укладають чистове підлогове покриття з дощок, плит ДСП, OSB, ламінату. Послідовність операцій мало чим відрізняється від утеплення дерев’яного статі, тільки підставою тут служить бетон, і не потрібен чорнової настил.

Все інше аналогічно:

  • гідробар’єр;
  • лаги;
  • між ними теплоізоляція;
  • парова мембрана;
  • фінішна обробка.

Доступно застосування найрізноманітніших матеріалів:

  • 1. Мінеральна вата – плити та рулони. Володіє високою стійкістю до вогню, але чутлива до вологи. Коли вбирає, втрачає ізоляційні властивості.
  • 2. Спінені полімерні матеріали – пінопласт, еструзійний пінополістирол пеноплекс. Води не бояться, але при пожежі підтримують горіння, виділяють їдкий дим.
  • 3. Фольговані – пенофол, ізолон. Відштовхують вологу, пар абсолютно не проникає, нестійкі до вогню. Зазвичай застосовуються спільно з іншими теплоізоляторами.
  • 4. Рідкий поліуретан, який напилюється спеціальним обладнанням. Найефективніший, але дорогий.
  • Дивіться також:  Як правильно утеплити будинок зовні пінопластом своїми руками

    Тепла стяжка

    Так звана технологія плаваючої підлоги нагадує структурою в розрізі пиріг з декількох шарів. Покрокова інструкція дозволить виконати роботи своїми руками:

  • 1. Знизу – гідроізоляція. Укладати слід тільки якісну, щоб не проникала волога з ґрунту, з якою приходить цвіль і грибки. Можливе застосування щільної поліетиленової плівки, але краще – спеціального гідробар’єра, який настилають на бітумну мастику.
  • 2. Роблять компенсаційний шов, щоб стяжка на утеплювачі не тріскалася при коливаннях температури. По периметру приміщення на стіни приклеюють спінений вініл на висоту 15 див. М’який і пористий матеріал попередить деформацію.
  • 3. Пінопласт, а краще піноплекс укладають щільно, стики задувають монтажною піною. Завдання – ліквідувати містки холоду, крізь які він проникає в приміщення, знижуючи ефективність утеплення.
  • 4. Армування – бетон довго не пролежить на матеріалі, що не володіє достатньою твердістю. Використовують спеціальну металеву сітку.
  • 5. Завершує «листковий пиріг» стяжка – товщина не менше 50 мм. Важливий її склад: цементно-піщаний розчин роблять міцніше звичайного – не 1:4, а 1:3. Щоб не розтріскувалася поверхню, додають пластифікатор.
  • Подібний спосіб утеплення має право на життя, в деяких випадках він незамінний, але не дуже ефективний – босими ногами не походиш. Тому часто укладають додатковий шар з лінолеуму, ковроліну та інших матеріалів, аж до керамічної плитки.

    Використання керамзиту – як з ним працювати?

    Цей матеріал доступний для теплоізоляції будь-яким способом – під стяжку, по лагам, під дерев’яну підлогу. Він застосовується замість полімерних ізоляторів, але суть технології не змінюється. Щодо вартості вигідно, а от по ефективності керамзит значно поступається. Навіть самий якісний має характеристики в 3 рази нижче, ніж у звичайного пінопласту.

    Отже, укладають його мінімальним шаром у 15 см, а особливо в умовах холодного клімату всі 30. Зрозуміло, що для квартири та балкону, перекриттів це неприйнятно. Залишаються вдома з високим цоколем, на стовпах або ті, де підлога лежить на грунті. Виправдано його використання в закритих верандах.

    Утеплена підлога володіє явними перевагами. Витрати, часто досить відчутні, повертаються в опалювальний сезон. Крім того, відчуття комфорту і здоров’я мешканців непорівнянні з прикладеними зусиллями.