Детектор прихованої проводки (індикатор): як зробити прилад своїми руками, який краще вибрати?

Просвердлити отвір під дюбель-шуруп або цвях у стіні нескладно. Головне, при перфоруванні не наткнутися на приховану проводку і не пошкодити її. Виявити обрив і електричний кабель під напругою в стіні допомагає детектор прихованої проводки. Щоб не витрачати зайві гроші, сконструируем найпростіший детектор на базі мікросхеми К561ЛА7, поговоримо про критерії вибору і переваги заводських приладів.

Саморобний детектор з п’єзоелементом – простими словами про складні

Детектори прихованої проводки поділяють на прилади низького і високого класу. Прилад низького класу призначений для пошуку електроприладів і проводки, яка знаходиться під напругою. Детектор високого класу має велику чутливість і розширений функціонал. Такий прилад служить для визначення обриву прихованої проводки, виявляє розташування проводів без напруги.

Детектор прихованої проводки можна зробити своїми руками з підручних засобів, докупивши кілька дрібних деталей. При конструюванні цього приладу врахуйте, що для визначення проводки в стіні під напругою він підійде. А якщо вам необхідно високочастотне обладнання для виявлення обриву і точного місцезнаходження кабелю до міліметра, придбайте якісний детектор в магазині.

Детектор прихованої проводки можна зробити самостійно

Для складання приладу вам знадобиться наступний набір елементів:

  • мікросхема К561ЛА7;
  • 9 V батарейка Крона;
  • конектор, роз’єм для батарейки;
  • обмежувач струму (резистор) з номінальним опором 1 МОМ;
  • звуковий п’єзоелемент;
  • одножильний мідний дріт або дріт L= 5-15 см;
  • проводки для спайки контактів;
  • дерев’яна лінійка, коробок з-під блока живлення, інша саморобна конструкція для укладання ланцюга.

Додатково для роботи вам буде потрібно паяльник малої потужності до 25 Вт, щоб не перегріти мікросхему; каніфоль; припій; кусачки. Перед тим як приступити до складання, ознайомимося детальніше з основними елементами. Головна деталь, на якій проходить збірка, мікросхема радянського типу К561ЛА7. Її можна знайти на радіоринку або в старих запасах. Мікросхема К561ЛА7 чутлива до статичного й електромагнітного поля, які створюють електричні прилади та провідники. Рівень струму в системі контролює резистор, який розташовується між інтегральною мікросхемою і антеною. В якості антени застосовуємо одножильний мідний дріт. Довжина цього елемента впливає на чутливість приладу, підбирається експериментальним шляхом.

При підборі довжини мідного дроту домагайтеся того, щоб він реагував тільки на електричний кабель. Це дозволить вам визначити точне місцезнаходження проводки в стіні.

Ще одна важлива деталь складання – п’єзоелемент. Вловлюючи електромагнітний сигнал, він створює характерний тріск, який сигналізує про наявність проводки в заданому місці. Не обов’язково спеціально купувати деталь, дістаньте динамік з старого плеєра, іграшки (тетрису, тамагочі, годин, звуковий машинки). Замість динаміка можна припаяти навушники. Звук буде чистіше і вам не доведеться слухати тріск. В якості індикатора прихованої проводки можна додатково вмонтувати в прилад світлодіодний елемент. Живиться схема від 9-вольтової батарейки типу “Крона”.

9-вольтова батарейка типу ” Крона знадобиться для живлення схеми

Щоб вам було зручніше працювати з мікросхемою, візьміть картон або пінопласт і відзначите голкою місця для кріплення 14 ніжок (лапок) деталі. Після чого вставте в них ніжки інтегральної мікросхеми та пронумеруйте їх від 1 до 14, починаючи відлік зліва направо при розташуванні лапок догори.

Схема складання детектора з светодидом

З’єднання проводимо в наступній послідовності:

  • 1. Готуємо коробочку, куди ми будемо укладати деталі після складання. Як дешево альтернативного варіанту використовуйте пластикову кришечку від пляшки. Зробіть у торці ножем отвір діаметром близько 5 мм
  • 2. Вставте в отриманий отвір порожнистий стрижень, наприклад, основу від кулькової ручки, відповідну під діаметр, яка буде ручкою (власником).
  • 3. Беремо паяльник і припаюємо резистор на 1 МОМ до 1-2 ніжці мікросхеми, перекриваючи обидва контакту.
  • 4. Перший провід динаміка припаюємо до 4 ніжці, після чого стуляємо 5 і 6 ніжку разом, споюємо їх і приєднуємо другий кінець дроту п’єзоелемента.
  • 5. Замикаємо 3 і 5-6 ніжку коротким дротом, утворюючи перемичку.
  • 6. Мідний дріт припаюємо до кінця резистора.
  • 7. Протягуємо проводки коннектора (роз’єму для батарейки) через ручку. Червоний дріт (з позитивним зарядом) припаюємо до 14 ніжці, а чорний дріт (з негативним зарядом) до 7 ніжці.
  • 8. З іншого кінця пластикової кришки (коробочки) робимо отвір для виходу мідного дроту. Усередину кришечки укладаємо мікросхему з проводками.
  • 9. Зверху кришечку закриваємо динаміком, фіксуючи його по боках термоклеєм.
  • 10. Випрямляємо мідний дріт вертикально і приєднуємо до конектора батарейку.
  • Детектор проводки готовий. Якщо ви правильно під’єднали всі елементи, то прилад буде працювати. При можливості радимо обладнати систему перемикачем або виймати батарейку з роз’єму після закінчення роботи, щоб заощадити заряд і не перевантажувати систему.