З чого побудувати лазню – які матеріали використовувати?

Лазня – це споруда з особливими функціями, в ній присутня висока температура і вологість. З цієї причини необхідно враховувати особливості матеріалів, що використовуються для її зведення. Подивимося, які з них підходять для будівництва приватної парної.

Правила проектування і вибору матеріалів для зведення лазні

У людини, що вирішила обзавестися власною банькою, є два способи втілення своєї мрії в реальність. Перший – дуже простий. Звертаємося до фахівців, описуємо, якою повинна бути наша парна, через деякий час отримуємо на руки готовий проект. У ньому містяться відомості, необхідні для будівництва. Далі закуповуємо необхідні матеріали, наймаємо спеців. Вони в найкоротші терміни зводять необхідну споруду. Все просто і зручно. Ось тільки заплатити за послуги проектувальників і будівельників доведеться чимало.

Другий варіант набагато раціональніше. Він припускає, що всі без винятку роботи, починаючи від проектування лазні і закінчуючи процесом її зведення, ми будемо виконувати своїми руками. Особливих складнощів нас, повірте, не очікує. Нам потрібно намалювати ескіз будівлі, грамотно розташувати її на ділянці і вирішити, з чого конкретно буде вигідніше побудувати лазню. У цій статті ми докладно опишемо матеріали, застосовувані для спорудження приватних парних. Але спочатку дамо кілька корисних порад, пов’язаних з проектуванням баньки.

В першу чергу визначаємося з розмірами будови і кількістю кімнат у ній. Параметри лазні вибираємо з урахуванням максимального числа людей, які будуть одночасно їй користуватися. Потім вирішуємо, які приміщення нам потрібні. Найпростіша банька складається з кімнати для миття і безпосередньо парної. У більш сучасних будівлях можуть бути й інші приміщення – для відпочинку, душова і так далі. Після цього вирішуємо, де поставити споруду. Враховуємо наступне:

  • 1. Дистанція між лазнею і свердловиною з артезіанською водою (якщо така є на ділянці) повинна становити 20 м.
  • 2. Відстань від сауни до житлового будинку та господарських будівель витримуємо від 10 м.
  • 3. Дистанцію від лазні до межі сусідньої ділянки беремо як мінімум 2,5–3 м.
  • Зазначені вимоги викладені в Саннормах і правилах 11-106-97 і 30-02-97.

    Тепер можна приступати і до вибору матеріалів для будівництва цікавого об’єкта. В принципі, дозволяється застосовувати будь-які вироби, головне, щоб вони володіли достатньою стійкістю до впливу вологи і високої температури, а також характеризувались високими теплоізоляційними властивостями. До матеріалів з такими властивостями зазвичай відносять дерево, шлакоблок, цегла, керамзито-, піно — і газобетон, арболіт. Про них і поговоримо.

    Сосна, кедр або модрина – яка деревина краще?

    Здавна для спорудження лазень слов’яни використовували натуральне дерево. І в наші дні багато людей будують парні з круглих колод. Справа тут не в традиції, а в дійсно унікальні властивості натуральної деревини. Знайти більш екологічного матеріалу просто-напросто неможливо. Крім того, дерево володіє цілющими можливостями, які роблять кожне відвідування лазні по-справжньому оздоровчим процесом. Відзначимо також відносну простоту роботи з виробами з дерева (можна використовувати не тільки круглі колоди, але і клеєний брус), що важливо для домашніх майстрів.

    Дивіться також:  Оптимальний розмір лазні з кімнатою відпочинку і парильнею

    Мінуси деревини – необхідність у попередній обробці спеціальними складами і грамотного її підборі. Далеко не всі породи дерев годяться для будівництва зрубу, в якому ми будемо насолоджуватися водними процедурами. Найчастіше лазні зводяться з сосни. Вона відома своїм гладким (без тріщин і сучків) стовбуром, доступною вартістю, легкістю в обробці, хорошою міцністю і невеликою вагою. Споруди з сосни дають мінімальну усадку при сушінні, в них завжди присутня особливий мікроклімат і приємний аромат, завдяки наявності в деревині великої кількості ефірних масел.

    Інші хвойні породи дерев для спорудження стін саун і лазень застосовуються рідше. Ялина рекомендується використовувати у випадках, коли бюджет на будівництво обмежений. При цьому беремо до уваги, що ялинова деревина характеризується малою стійкістю до утворення тріщин в процесі експлуатації будівлі та високим рівнем усадки. З-за цього довговічність будівель зменшується. А ось кедр, навпаки, має більш якісні експлуатаційні показники. Він володіє розкішним кольором (від золотистого до червонувато-рожевого), малою масою, підвищеною міцністю, а також стійкістю до появи грибка і цвілі. Візуально зруб з кедрового колоди або бруса виглядає шикарно і багато.

    Модрина – дороге дерево. Воно росте не в усіх регіонах країни, що зумовлює високу вартість пиломатеріалів з неї. Колоди модрини тверді, важкі і дуже міцні. Якщо помістити їх на деякий час у воду, міцнісні показники виробів стануть унікальними. Після такої підготовки модрина мало чим буде відрізнятися за характеристиками міцності від каменя. Ще одна перевага таких виробів – відсутність потреби в їх обробці складами проти гниття і комах. Мінус колод з модрини – складність розрізання. Розкроїти тверду деревину на потрібні за розмірами заготовки в домашніх умовах буває зовсім непросто.

    Дорожче модрини варто тільки дуб. Будівельні матеріали з нього не по кишені багатьом. Використовувати їх має сенс тільки при необмеженій фінансовому бюджеті на будівництво приватної сауни. Але навіть в цьому випадку має сенс укладати дубові колоди лише на ключові частини зрубу, а все решта робити з більш доступних за ціною і простих в обробці своїми руками деревних виробів.

    Якщо надмірно витрачатися на баню не хочеться, можна використовувати для спорудження її стін і даху осику. Така деревина продається за прийнятною ціною. Правда, її експлуатаційні характеристики не найкращі. Осикові бруси та колоди темніють протягом декількох років, схильні до гниття, недовговічні. Продовжити строк служби будівель з цього пиломатеріалу можна за допомогою обробки його вологозахисними розчинами та лакофарбовими сумішами.

    Дивіться також:  Зробити парогенератор для лазні своїми руками

    Цегла – парна буде на віки

    Цегляні сауни можна будувати самостійно, якщо є досвід проведення подібних заходів. Правильну кладку виконати не так вже й просто. Початківцям майстрам доведеться помучитись, щоб зробити все грамотно і без великих витрат часу. Цегляна лазня володіє трьома важливими достоїнствами:

  • 1. Термін експлуатації – більше 100 років.
  • 2. Абсолютна вогнестійкість.
  • 3. Відмінний зовнішній вигляд. Не потрібно витрачати додаткових коштів на оздоблення цегляних стін.
  • Недоліків у лазень з цегли більше. Перш за все, доведеться зводити стрічковий фундамент. Операція хоч і не складна, але тривала і дорога. Після заливки фундаменту потрібно чекати, поки бетон повністю застигне. Та й сам процес кладки цегли вимагає маси вільного часу.

    В саунах з описуваного матеріалу погана вентиляція. Стіни з деревини можуть дихати. Цегляні споруди такою можливістю не володіють. Крім того, на їх розпалювання йде значно більше дров і часу. Середню за розмірами дерев’яну лазню нескладно нагріти до потрібної температури за 90-120 хвилин. А ось цегляна сауна може не прогрітися як слід і за 3 години. Пам’ятайте про це.

    Якщо в якості матеріалу для кладки стін використовуються цеглу, потрібно врахувати такі поради профі. По-перше, обов’язково слід залишати в споруді особливі вент. зазори, продумавши до дрібниць систему провітрювання лазні. По-друге, бажано купувати червоні полуторні вироби або газосилікатний цегла. По-третє, кладочний розчин робимо з якісного цементу (М300, М400), який гарантує високу теплоізоляцію будівлі за рахунок високої надійності швів. Додаткове утеплення цегляної сауни рекомендується проводити не зовні, а строго зсередини. Тоді зовнішній вигляд лазні не буде зіпсований.

    Блоки – будуємо сауну з сучасних матеріалів

    Піно — та газоблоки стали використовувати для зведення лазень недавно. Такі вироби, зараховувані до групи ніздрюватих бетонів, виробляються з кварцового піску, цементу і спеціальних компонентів-піноутворювачів. Підготовлену суміш формують, відправляють в автоклав, де вона проходить термообробку, що забезпечує високу міцність готових блоків. На виході отримують тверді вироби, зіставні по своїй надійності з природним каменем.

    До основних плюсів блоків відносять:

    • відмінну міцність, яка не втрачається, а навпаки збільшується з плином часу;
    • вогнестійкість і пожежобезпечність;
    • простоту обробки – піно — та газоблоки без проблем свердляться звичайним дрилем розрізають пилою;
    • мала вага, що забезпечує економію на будівництві фундаменту.

    Головний недолік блоків полягає в їх здатності вбирати вологу. Проблема вирішується простим способом (правда, вимагає додаткових витрат) – шляхом облаштування ефективного гидропаробарьера.

    Газоблоки монтуються на спеціальний склеювальний склад. Застосовувати для їх укладання цементний розчин заборонено. У цьому випадку теплоізоляція лазні істотно зменшиться. Заощадити на будівництві сауни можна за допомогою використання шлакоблоків. Коштують вони недорого, мають досить тривалий час експлуатації (до 50 років), хороший показник вогнетривкості. Виготовляють шлакоблоки з простої технології, що передбачає додавання в бетонний розчин різноманітних дешевих наповнювачів (найчастіше залишків від згоряння вугілля).

    Дивіться також:  Установка печі в лазні, димоходу своїми руками – покрокова інструкція

    Використовувати готові вироби слід з обережністю. При сильному нагріванні вони можуть виділяти у повітря небезпечні для людини сполуки. З цієї причини шлакоблоки завжди витримують на відкритому повітрі 12-14 місяців. І тільки потім застосовують для будівництва парилок. До мінусів шлакоблоків також відносять їх високу теплопровідність (доводиться утеплювати сауну з зовнішньої або внутрішньої сторони) і гігроскопічність (обов’язково влаштування гідроізоляційного шару).

    Наступний блоковий матеріал – керамзитобетон. Такі вироби отримують змішуванням обпаленої спіненої глини (керамзиту) і бетону. Готовий матеріал має малі показники теплопровідності і гігроскопічності, невелика вага. Він не токсичний, простий в монтажі, не дає усадки, за величиною довговічності в 2-5 разів перевершує можливості інших блокових матеріалів. Кладка виробів з глини і керамзиту виконується на клей або на звичайний піщано-цементний розчин.

    Арболіт – екологічна лазня за мінімальну вартість

    Непоганими виробами для будівництва парилки багато майстри називають арболітові блоки. Виробляються вони з відходів натуральної деревини, які дробляться на дрібні частини в особливому агрегаті, після чого в отриману суміш додається натрієве рідке скло або хлорид кальцію й цемент. Зазначені компоненти забезпечують підвищену твердість блоків. Вони також необхідні для збільшення терміну експлуатації виробів і конструкцій з них.

    Арболіт – екологічно чистий матеріал. Його теплоємність більше, ніж у повітря. Це важливо. У лазнях з арболитовых блоків в першу чергу не нагріваються стінки, а саме повітря. А значить, витрати на паливо будуть менше, ніж при використанні для будівництва цегли або пористих бетонних виробів. Також відзначимо доступну вартість арболіту, його здатність підтримувати оптимальний мікроклімат в парній і малу величину теплопровідності. Мінуси матеріалу:

    • Мала міцність. Арболітові блоки не витримують серйозних навантажень, тому з них можна будувати лише легкі, невеликі по площі сауни.
    • Необхідність у зовнішній обробці. Вона здійснюється вологостійкої деревиною чи вагонкою або облицювальною цеглою.

    Тепер, отримавши стільки корисної інформації, ви без праці підберете найкращий за всіма показниками матеріал для будівництва власної сауни. Удачі!