Як зробити душову кабіну своїми руками в приватному будинку, квартирі

Стрімкий темп життя не дозволяє багатьом з нас годинами ніжитися у ванні, тому душові кабінки стають з кожним роком все більш популярними. А часом і планування санвузла буває такою незручною, що установка душа є оптимальним варіантів для правильної організації простору. Однак зовсім не обов’язково йти за покупкою в магазин, адже можна все зробити самостійно, з урахуванням власних побажань. Як вибрати форму майбутньої конструкції і провести всі етапи будівництва за правилами, розповімо далі в статті.

Зона душової – що потрібно для її облаштування

Облаштування душової кабіни – це не тільки практично, але і гігієнічно. За такою конструкцією легко доглядати, вона займає невелику площу, а сучасні будівельні матеріали дозволяють створювати воістину унікальні варіанти. Останнім часом душові кабіни стали встановлювати і в приватних будинках, де немає обмежень по метражу, а не тільки в квартирах. На початковому етапі необхідно визначитися з місцем розміщення конструкції. Кабіна не повинна заважати пересуванню по приміщенню або створювати незручності при користуванні іншими комунікаціями, розташованими у ванній кімнаті – умивальник, пральною машиною та ін.

Душова кабіна є зоною підвищеної вологості, тому заздалегідь необхідно задуматися про облаштування своїми руками якісної вентиляції. Не зайвим буде подбати і про освітлення, але проводку при цьому необхідно прокладати за межами «мокрою зони», а у якості джерел освітлення використовувати світлодіодні лампи з індексом IP 65 або 67, які мають захист від прямого попадання води.

Облаштовуючи душову кабіну, необхідно подбати про вентиляцію

Важливо! У душовій краще використовувати лампи, що працюють від джерела 12 В, який, тим не менш, повинен бути захищений за допомогою пристрою аварійного відключення.

Якщо ви повністю своїми руками збираєтеся робити душову кабіну, то майбутню роботу умовно можна розділити на наступні етапи:

  • Зведення стін. Якщо є готове приміщення, то цей етап робіт можна опустити, в іншому випадку потрібно буде провести розмежування простору.
  • Облаштування гідробар’єра стін і піддону. Складний і відповідальний етап, від якого буде залежати зручність і безпека користування душем.
  • Створення надійної зливної системи. Слід забезпечити не тільки правильне положення, але і можливість обслуговування.
  • Купівля оздоблювальних матеріалів. Необхідно придбати якісний кахель, керамограніт або мозаїку.
  • Монтування в стіни комунікацій.
  • Облицювання стін обраним матеріалом.
  • Установка сантехніки.

Вибір піддону для душової кабіни – купити готовий або зробити своїми руками?

Завжди можна придбати готовий піддон потрібних розмірів, який дозволить заощадити чималі кошти і полегшить всю роботу з облаштування душової. Як правило, великим попитом користуються акрилові варіанти, оскільки вони дешеві, легкі і відносно теплі. Недолік у них один – вони не завжди міцні і вимагають облаштування подіуму для установки.

Покупка готового піддону заощадить час і гроші

Наступні за популярністю – це емальовані піддони. Вони надійні, прості в обслуговуванні, але їх поверхня стає слизькою при намоканні, що важливо враховувати. Якщо дозволяють засоби, і є бажання відзначитися, можна придбати піддон з міді або інших металів, керамічний, скляний та ін. На ринку представлені готові варіанти стандартних розмірів (80×80, 90×90 і ін.), і чим вони більше, тим дорожче. По своїй конструкції покупні піддони бувають декількох форм:

  • напівкруглі;
  • квадратні;
  • прямокутні;
  • кутові.

Однак не всі є прихильниками покупних варіантів і воліють самостійне облаштування піддону з цегли, блоку або шляхом залиття конструкції з бетону. Такий підхід є складним, але дозволяє створити місце для прийняття душу будь-яких розмірів. Після зведення каркаса необхідно облаштувати гідроізоляцію і викласти внутрішню поверхню кахельною плиткою, мозаїкою або натуральним каменем.

Допускається внутрішня обробка душової кабіни деревом. У цьому випадку використовуються спеціальні породи, які стійкі до води і пройшли обробку спецзасобами і просоченнями. Такий варіант зустрічається вкрай рідко, так як вимагає постійного догляду за деревиною та її обробки час від часу.

При бажанні можна зробити піддон самостійно, наприклад, з цегли

Дивіться також:  Реставрація ванни в домашніх умовах своїми руками

Модним трендом останніх кількох років вважається облаштування душової кабіни без піддону. Основу такої конструкції знаходиться в одній площині з підлогою і візуально нічим не відрізняється від нього. Може здатися, що така конструкція буде причиною постійного застою води, вічної вогкості і поширення грибка і цвілі. Це може бути правдою, якщо така душова кабіна побудована з порушенням технології. Коректно, з точністю до міліметра, спроектована і своїми руками обладнана майданчик, куди потрапляє вода при прийнятті душу, ніколи не стане проблемною зоною, оскільки має ледве помітний ухил до зливного отвору, яке, як правило, декорується спеціальною решіткою.

Перевагою такого виду душової кабінки є простота в обслуговуванні, тому що вся підлога в ванній кімнаті знаходиться в одній площині без безлічі стиків. Однак така конструкція більше підходить для спорудження будинку або будівлі комерційного використання, оскільки при створенні необхідно піднімати рівень підлоги для створення якісної каналізації, що в міських квартирах зробити практично нереально.

Система зливу – вибираємо варіант для відводу води

Для збору і відведення води із зони душовою використовується кілька варіантів. Найдешевший і найпростіший – це застосування сифона. При облаштуванні піддону потрібно забезпечити доступ до конструкції можливості для її обслуговування. Прохід до сифону декорується спеціально призначеними для цього решітками або лючками, а також шляхом встановлення дверки, облицьованої тим же матеріалом, що і весь піддон.

Щоб забезпечити прочищення труб в разі засмічення, необхідно прокладати їх з максимальним кутом повороту на 45 градусів, а якщо є можливість, то і меншим – в районі 30 градусів. Не варто забувати і про нахил каналізаційних труб, показник якого має дорівнювати двом градусам на метр, – тільки так вдасться уникнути застою.

Більш надійна і зносостійка система для відводу води з душової – облаштування трапа. Вона займає менше місця по висоті. Сучасні рішення варіюються в межах 85-120 мм і здатні за секунду відводити 0,5–0,8 літрів. Воронка трапа комплектується знімними вловлювачами бруду, які легко знімати і чистити у міру засмічення. Також обов’язково необхідно створити гідрозатвор, здатний захистити від можливого зворотного припливу використаної води або каналізаційних стоків.

Біля трапа є брат-близнюк – це дренажний канал. Лоток нічим не відрізняється від попередньої варіації, за винятком того, що має велику площу для збору води. Для цього використовують металевий або пластмасовий жолоб, який здатний відвести за секунду до 1,2 літрів води. Канали можуть бути двох видів: облаштовуються у центрі душа або монтуються в стіну. Другий варіант використовується вкрай рідко, оскільки має складну систему монтажу і вимагає облаштування додаткової ніші в стіні.

Облаштування душової кабіни з піддоном

Перед початком основних робіт по установці душової кабіни в приватному будинку або квартирі необхідно підготувати підставу – очистити його від пилу та сміття і прогрунтувати. Якщо передбачено облаштування піддону з цегли або блоків, то рекомендується зробити чорнову стяжку, щоб процес укладання пройшов швидше без додаткових вирівнювань підйому по горизонталі. Якщо планується заливати бортики піддону бетоном, тоді треба спорудити опалубку за вашими індивідуальними розмірами. Коли основа готова, прокладають злив з дотриманням ухилу. Конструкцію на час проведення робіт потрібно вкрити щоб уникнути попадання всередину розчину бетону або клею.

Для додаткового утеплення перекриття рекомендується використовувати пінополістирол, поверх якого заливається армована стяжка.

На наступному етапі робиться обмазувальна гідроізоляція. Для цих цілей використовують різні склади – від бітуму до сумішей, спеціально призначених для облаштування басейнів. Важливо розуміти, що чим якісніше буде гідробар’єр, тим надійніше вийде вся душова конструкція. Мінімальне число шарів ізоляції – два, але в залежності від виробника цей показник може бути різним, тому необхідно уважно читати інструкцію. Стик між стіною і підлогою обов’язково проклеюється гідроізоляційної стрічки, висота якої повинна бути мінімум 10 див. Це допоможе уникнути просочування води в нижні приміщення.

Дивіться також:  Правильна установка акрилової ванни своїми руками

При підготовці до установки, слід не забувати про гідроізоляцію

Після проведення гідроізоляційних робіт можна приступати до облаштування стяжки. Для її формування хоч і застосовують маяки, але вона облаштовується з ухилом у бік зливу. Для облаштування підстави набувають розчини, до складу яких входять спеціальні добавки, що володіють водовідштовхувальними властивостями. В цілях економії до простих сумішей для стяжки можна додати рідке скло або клей ПВА. Це додасть розчину додаткові гідроізоляційні властивості.

Коли бетон схопиться, потрібно ще раз зробити гідроізоляцію підстави. Для цього відмінно підійде цементний склад, оскільки він має прекрасне зчеплення з усіма видами плиткових покриттів. Для укладання кахлю також беруть водовідштовхувальні склади і строго слідують інструкції по їх приготуванню. Після укладання кахлю шви між елементами заповнюють гідрофобної затіркою. Додатково можна нанести спеціальний водовідштовхувальний лак на плитку і шви.

Душова кабінка без піддону – створюємо безбар’єрний простір

Такі роботи краще робити на етапі формування стяжки ванній. В цей час найлегше обчислити необхідну висоту по всьому периметру санвузла. Першим ділом облаштовується каналізація, прокладаються всі необхідні комунікації. Вирізається необхідної довжини лоток, який вбудовується в стіну або підлогу і надійно кріпиться до поверхні. Після цього встановлюється сифон, і всі елементи з’єднуються між собою.

По периметру зони, де планується розташувати душову кабіну, споруджують короб, який відокремить площа майбутньої конструкції від усього іншого підлоги у ванній. Робиться це з метою виводу рівня основного підлоги в нуль. Перед заливкою стяжки підлогу рекомендується додатково утеплити полістирольними матами. Після того як основна стяжка схопиться, можна робити підстава безпосередньо в мокрій зоні з дотриманням необхідного ухилу в 1-2 градуси.

Короб по периметру душової кабіни відділити її від решти підлоги

Якщо планується облаштування теплої підлоги, то конструкція стяжки повинна бути створена в два етапи. Перший шар армують і чекають його схоплювання, після чого поверх укладаються нагрівальні мати. Поверх них заливається другий, тонкий шар спеціально призначеного для цього розчину. Після спорудження поверхні чорнової підлоги необхідно також облаштувати гідроізоляцію. Вона може бути рулонної, у вигляді мастик або рідких гумових сумішей. Створюється вона для захисту стяжки від проникнення води, яка може призвести до появи грибка і цвілі.

Дивіться також:  Кріплення раковини до стіни у ванній

При укладанні декоративного покриття варто зупинити свій вибір на матеріалі товщиною 8-10 мм, але необхідно враховувати і рекомендації виробників душових трапів, які, як правило, випускаються під певні типи плитки. Шар плиткового клею залежить безпосередньо від товщини кахлю.

Стіни душової – які вимоги пред’являються

До стін в «мокрій» зоні також пред’являються певні вимоги, особливо, якщо душова кабіна робиться в дерев’яному будинку. У будинках і квартирах з бетону, цегли та подібних будівельних матеріалів досить облаштувати якісну гідроізоляцію стін, на зразок тієї, яка влаштовується на підлозі. Такі роботи обов’язково здійснюються, навіть якщо передбачається обробка стін кахелем.

Стіни душової кабіни зазвичай обробляють кахельною плиткою

Душ в дерев’яному будинку вимагає трохи іншого підходу до облицювання стін. В цьому випадку потрібно як мінімум спочатку обшити стіни водостійким гіпсокартоном. А краще використовувати спеціальні аквапанели або вологостійкі листи гипсоволокна. Крім того, що вони прекрасно справляються з впливу вологи, так ще й є більш міцним і зносостійким, порівняно з гіпсокартонними листами, матеріалом. За такої додаткової облицюванням досить просто заховати всі комунікації.

Для затірки швів між плитками потрібно використовувати водовідштовхувальну фугу. Ці спеціальні склади мають добавки, які допомагають затримувати вологу, і не допускають її проникнення в поверхню стін. Для вирівнювання стін в мокрій зоні можна використовувати санирующую штукатурку. Це унікальний склад, що має два шари. Перший затримує вологу, не дозволяючи їй вбиратися у стіни. А другий кристалізує солі, що містяться в рідині, і не дає проступати їм на поверхню.

Іноді в дерев’яному будинку душова кабіна встановлюється в спеціально спорудженому своїми руками простінку з цегли. Він зводиться на окремому підставі, яке передбачається ще на етапі проектування та будівництва будівлі.

Захищаємо зону душової – підбираємо відповідні двері

На завершальному етапі створення душа своїми руками монтують двері. Їх наявність необхідно, щоб не тільки відокремити суху зону від мокрого простору, але і зонувати все приміщення. Найпростіше, коли кабіна має стандартні прямокутні форми. В цьому випадку можна знайти двері відповідного розміру у спеціалізованих магазинах. Вони виготовляються з цілісного полотна або у вигляді гармошки. Двері можуть бути орними, а якщо дозволяє конструкція приміщення, то існує можливість змонтувати розсувний варіант.

Виготовляються двері, як правило, зі скла. Для цих цілей береться спеціальний загартований матеріал або триплекс. Такий підхід допоможе убезпечити людини в разі, якщо скло розіб’ється. Осколки залишаться на плівці і не зможуть розсипатися по приміщенню. Звичайно, такий варіант коштує недешево, але безпека тут виступає на перше місце. Більш простим і легким матеріалом вважається литий акрил. Він може приймати необхідну форму при нагріванні, який можна зробити за допомогою будівельного фена.

Важливим є і сам процес монтажу двері для душової. Для цього потрібно придбати спеціальні напрямні, ролики і меблевий профіль. Напрямні кріпляться вгорі і внизу кабіни. З профілю збирається каркас, в який поміщається вибраний матеріал дверей. Після цього необхідно просвердлити отвори в дверках для установки на них роликів. Завершивши монтаж роликів, двері встановлюється на постійне місце і вирівнюється строго по вертикалі.