Виготовлення декоративної гіпсової плитки своїми руками

Технологію виготовлення гіпсової плитки в домашніх умовах використовують при необхідності ремонту та оздоблення приміщення матеріалами під натуральний камінь. Процес нескладний, цілком захоплюючий і не вимагає спеціальних інструментів і додаткового обладнання. Досить закупити якісний гіпс, форми, шпателі, клей, фарбу та інші будівельні матеріали і дотримуватися покрокові рекомендації.

Характеристика гіпсової плитки — переваги використання

Таку плитку під натуральний камінь використовують для оздоблення внутрішніх приміщень з нормальним рівнем вологості повітря. Гіпс є природним, екологічно чистим матеріалом, він не містить шкідливих домішок добавок, що володіє високою вогнестійкістю і довговічністю. З нього роблять якісну і недорогу імітацію під цегла, натуральний камінь, дерево, метал і т. д.

Серед основних плюсів гіпсу фахівці виділяють такі, як:

  • Невелика вага. Це дає можливість ліпити плитку на тонкі стіни і перегородки з гіпсокартону, пластику та інших крихких матеріалів.
  • Швидке схоплювання. При використанні якісного клею гіпс ідеально і надійно лягає на будь-які поверхні.
  • Висока вогнетривкість і морозостійкість. Ці якості дозволяють застосовувати таку кладку в холодних і сухих неопалюваних приміщеннях.
  • Прийнятна ціна. Гіпс набагато дешевше, ніж натуральний камінь, цегла, кахель, дерево і ін

Матеріал володіє ще й високими гігроскопічними властивостями, тому гіпсову плитку часто укладають у приміщеннях, де необхідно додатково нормалізувати рівень вологості повітря. Але ці якості є одночасно і мінусом. Рясно вбираючи вологу, він стає крихким і ламається. Щоб цього уникнути, при виготовленні і на фінальному етапі його обробляють спеціальними гідрофобними складами.

Не рекомендується використовувати такий декор у відкритих приміщеннях і на вулиці. Попадання прямих сонячних променів та вплив опадів швидко зведуть всі властивості матеріалу і естетику. В основному їм обробляють різні поверхні і створюють з його допомогою цілу гаму текстурних відтінків і кольорів.

Область застосування плитки та поради з декору

На сьогоднішній день дизайнери пропонують широкий спектр використання гіпсової плитки, придумуючи варіанти обробки не тільки стін або стелі, але і великої кількості інших поверхонь, включаючи каміни, арки, панелі, еркери, дверні прорізи, віконні укоси і т. д. Нею обробляють приміщення у квартирах, приватних будинках і комерційних будівлях.

Дивіться також:  Товщина шару клею для плитки на підлогу, на стіну, для керамограніту

Правильно підібрана або вироблена своїми руками штучна плитка дозволяє поліпшити різні інтер’єрні рішення і додати необхідного комфорту і затишку. Декор із застосуванням гіпсового матеріалу різного відтінку добре використовувати для зонування простору. За рахунок своєї тендітності і легкого вагу він не «краде» зайві сантиметри стін і не вимагає кріплення додаткових каркасів і укріплень.

Не рекомендується застосовувати таку оздоблення поверхонь, які виконані з матеріалу, здатного змінювати свою форму під впливом зовнішніх чинників, наприклад, ДСП, фанера і інше дерево. Максимальна вологість повітря в приміщенні не повинна перевищувати показник у 75 %. При роботі стіни необхідно максимально вирівняти, а при затірці швів бути гранично акуратним, щоб вона не потрапляла на поверхню декору. Змити клей і шпаклівку з такої плитки буде проблематично.

Процес виробництва в домашніх умовах

Декоративна плитка з гіпсу, виготовлена вручну за якістю, хоч і поступається заводським варіантів, але виходить набагато дешевше, а сам процес виробництва не займає багато часу. Власник сам вибирає відповідний формат, колір і текстуру, які можна варіювати в процесі приготування. Важливим нюансом є те, що при вартості одного квадратного метра якісного заводський плитки в магазинах в межах 1000-1500 рублів, економія на 10 квадратах при власному виробництві буде відчутна.

Перш ніж приступити до робіт, що проводять підготовку приміщення і набувають необхідні інструменти і матеріали, а саме:

  • матриці, шпателі, пензлики;
  • гіпс або алебастр, глибоку пластикову тару для замісу;
  • пластифікатори (гашене вапно або лимонна кислота);
  • фарба, акриловий лак і фінішна грунтовка.

Щоб готова плитка вийшла міцною і не розсипалася, набувають гіпс (фторангидрид) тільки вищих марок Г10 та ін. Форми і матриці, які виробляються з поліуретану і силікону, купують у спеціалізованих магазинах або роблять самостійно. Для цього потрібно рідкий матеріал для заливки, опалубка з картону чи дерева і шаблон бажаного за текстурою кахлю.

Дивіться також:  Тротуарна плитка своїми руками – технологія виготовлення в домашніх умовах

Внутрішню частину підготовленого каркаса можна використовувати коробку з-під соку) промащують жирним розчином технічного вазеліну або концентрованої мильною рідиною, усередину укладають зразок, який також змащують і заливають сумішшю. Після повного застигання і полімеризації матриця готова. Але магазинні вироби більш різноманітні по текстурам, а виробники пропонують кілька різних варіантів на одній формі.

Коли всі матеріали та інструменти під рукою, приступають до приготування робочого розчину. Для цього змішують гіпс з гашеним вапном у пропорції 6:1 і вливають у місткість з 4-5 літрами чистої води. При необхідності в суміш додають і колер, але частіше процес фарбування проводять по готової плитці.

Тепер необхідно ретельно розмішати всі матеріали дрилем або шуруповертом зі спеціальною насадкою на низькій швидкості, щоб не допустити надмірної піноутворення, яка впливає на показник гігроскопічності складу. Консистенція розчину перед заливкою у форми повинна бути як у свіжої маложирной сметани, без будь-яких грудочок.

Для збільшення міцнісних властивостей деякі майстри додають до гіпсу і рідкий розчин бетону в пропорції 1:5. Але це доцільно лише тоді, коли обробка буде використана для укладання в неопалюваних приміщеннях з відносно високою вологістю повітря. В інших випадках достатньо якісного джерела. Для цементної суміші в якості форми застосовують універсальну, поліуретанову основу. Іноді достатньо якісного вихідного матеріалу.

Саме поліуретанове або силіконову основу перед додаванням в нього робочого складу обов’язково промивають, очищають від пилу і обробляють мильним розчином або іншим жиросодержащим речовиною для виключення прилипання готової плитки після висихання.

Пам’ятайте, що гіпс висихає дуже швидко, тому всі дії проводять максимально оперативно.

Якщо з якихось причин розчин підсох, готують нову робочу суміш. Розбавляти його водою і використовувати повторно не можна. Після заливки в матриці рівняють поверхню будівельним шпателем і дають суміші повністю висохнути. Процес цей займає добу. Далі можна акуратно виймати матеріал і приступати до робіт з оздоблення та облицювання. Форми повинні стояти на ідеально рівній стільниці, яку попередньо проміряти будівельним рівнем.

Дивіться також:  Як правильно робити затірку швів плитки

Якщо при замісі розчин сильно взболтался і утворилося безліч повітряних бульбашок, то вигнати їх можна з допомогою вібростолу. При відсутності такого обладнання акуратно беруть матрицю і пересувають її в різні боки так, щоб вийшли бульбашки на поверхневий шар, який потім знімають шпателем. Витягують плитки, потягнувши на себе і відсунувши край форми.

Фінальний етап обробки матеріалу і фарбування

Як тільки плитка готова, її необхідно обробити некрупною наждачним папером, щоб не залишалося ніяких задирок, «відбитків пальців» та інших нерівностей. Тепер приступають до захисту та фарбування (якщо не планується використовувати білий матеріал).

Для підвищення довговічності та зменшення гігроскопічності кожне отримане виріб фарбують і покривають акриловою грунтовкою, а після її повного висихання наносять шар фінального лаку. Покриття роблять за допомогою розпилювача або фарбопульта, попередньо змішуючи необхідні компоненти в окремій ємності. На гіпсі фарба сохне не менше 1 доби.

Фарбування можна здійснювати і під час приготування розчину, додавши в нього водорозчинний колер бажаного кольору. Для імітації плитки під дерево або під старовинний природний камінь сухою фарбою обробляють самі матриці безпосередньо перед заливкою у них гіпсової суміші.

Монтаж готової плитки залежить від конкретних умов поверхні, на яку ви збираєтеся її ліпити. Після виконання всіх робіт по обробці при необхідності затирають шви між плитками, що надає стін або стелі закінчений вигляд і захищає від утворення грибка і швидкого руйнування.

Описана технологія дозволяє без праці виготовити невеликі партії гіпсової плитки в домашніх умовах. Для отримання більшого об’єму або заготовки такого матеріалу на продаж потрібно приміщення побільше, зі стелажами для просушування і вібраційних верстатом, а також різноманітні поліуретанові і силіконові матриці, професійний міксер і стільниця. Технологічний процес при цьому залишається аналогічним.