Утеплюємо будинок тирсою – переваги і недоліки

В процесі будівництва приватного будинку виникає необхідність в його утеплення. Сьогодні пропонується велика кількість сучасних теплоізоляційних матеріалів, але люди не перестають використовувати матеріали природного походження. Наприклад, тирсу, популярність яких залишається високою завдяки доступній вартості і відмінним теплоізоляційним характеристикам, невеликій вазі. Але недоліки теж є, тому важливо дотримуватися технологію утеплення та дотримуватися певних вимог.

Послідовність підготовчих робіт

Тирсу є відмінним утеплювальні матеріали, але правильне утеплення стелі неможливо без проведення підготовчих робіт, головна з яких – надійний захист від загоряння.

Спочатку готуємо необхідні матеріали та інструменти:

  • деревна тирса, бажано різної фракції;
  • мідний купорос, шлак і вапно;
  • будівельний степлер;
  • гофрокартон;
  • герметик і монтажну піну;
  • гідрофобізатори.

Перед укладанням тирси обробляємо всі стельові балки і дерев’яні конструкції горища. Оскільки наносити склади необхідно у певній послідовності, то першим наносимо антисептичний склад, після огнебиозащитную суміш і в завершенні поверхні покриваємо гідрофобізатори.

Наступний етап – монтаж підкладки, але на початку перевіряємо поверхні на наявність помилок і швів. Якщо дефекти невеликі, то виконуємо проміжну закладення за допомогою герметика. Великі тріщини, виявлені в горищному просторі даху, усуваємо за допомогою монтажної піни. Тут одного герметика буде недостатньо. Дочекавшись затвердіння піни, обрізаємо вийшов назовні матеріал на рівні балок. Виявлені порожнечі закладаємо в обов’язковому порядку, інакше через них стане виходити тепло.

Після проведення робіт з усунення щілин з застосуванням піни її необхідно покрити вогнезахисним просоченням. Необроблена пориста структура піни погано протистоїть впливу вогню і може легко спалахнути, що неприпустимо при використанні тирси!

Утеплення тирсою горища без використання підкладки з паропроникними характеристиками не дає очікуваного результату, оскільки можливе утворення конденсату. Він утворюється з парів вологи, яка піднімається разом з теплим повітрям з житлових приміщень. Цього допустити не можна, адже вологе середовище найкраще місце для розвитку різноманітних бактерій. У разі відсутності підкладки необхідних характеристик застил даху здійснюємо будь картоном, наприклад, гофрокартоном, головною вимогою якого є його сухість.

Стельові дошки звільняємо від бруду і вкриваємо кількома рядами підкладки. Матеріал кладемо внахлест, щоб не допустити потрапляння опіла між ними і його осипання з дерев’яного стелі. Всі стики обов’язково фіксуємо за допомогою скоб, залишаючи між ними невелика відстань. Воно необхідно, щоб захопити всі шари. При використанні тонкої підкладки її укладання виробляємо по черзі, оптимально в 2-3 шари, краю біля балок закріплюємо скобами і весь периметр обробляємо герметиком.

Утеплення стелі в області горищного простору краще проводити сухим матеріалом чи з незначним вмістом вологи. Перед укладанням обробляємо його сумішшю з антипіренів і антисептиків. Дочекавшись повного висихання маси, додаємо до неї 10% вапна, а також невелика кількість мідного купоросу. У завершенні отриманий склад добре перемішуємо.

Настил підлоги можна проводити з використанням цементу. В цьому випадку всі роботи з цементною сумішшю з тирсою намагаємося провести як можна швидше, оскільки вже через півгодини розчин стане набирати міцність. Для більшого ефекту викладену на підставу суміш піддаємо трамбування.