Установка циркуляційного насоса системи опалення своїми руками, схема підключення

В окремій системі опалення з природною циркуляцією зустрічаються деякі проблеми, вирішити які можна за допомогою циркуляційного насоса.

Примусова циркуляція в системі опалення – навіщо вона потрібна

Установка циркуляційного насоса системи опалення дозволить рівномірно розподілити тепло по всіх радіаторів. Саме нерівномірний нагрів батарей є найбільш частою несправністю водяного опалення з природною циркуляцією. Причин може бути декілька, і всі вони криються в неправильному монтажі: недостатній діаметр труб, не дотримані ухили, надмірна довжина системи, повітряні пробки в ній.

Циркуляційний насос призначений для рівномірного розподілу тепла по радіаторів

Багатьом після з’ясування причини поганої роботи опалювальної системи приходить думка переробити її. А це означає, що доведеться міняти труби, якщо не всі, то частина, виставляти ухили, пробивати отвори в стінах, щось переробляти. Одним словом: ремонт. Пил, дим від зварювання і гроші, причому чималі. А хіба немає іншого виходу? Є, і коштує він дешевше, робота виконується швидше, ніякої пилу. Звичайно, мова йде про циркуляційному насосі.

Якщо опалення виконує свої функції нормально, чи є сенс встановлювати примусову подачу теплоносія? Безсумнівно, так, і ось чому:

  • 1. Помітно зменшується інерційність опалювальної системи. Циркуляція води під примусом різко зменшує час від розпалювання котла до прогріву навіть найвіддаленіших батарей.
  • 2. Вирівняється температура в усіх батареях. Теплоносій при природній циркуляції встигає охолонути, перш ніж повернеться в котел, ближні радіатори прогріваються краще далеких.
  • 3. Підвищиться тиск в системі. Повітряні пробки не будуть заважати нормальній циркуляції теплоносія.
  • Знайомимося з агрегатом – як влаштований і працює

    Циркуляційний апарат змушує теплу воду рухатися по замкнутому колу опалення. Його пристрій нескладний: на нержавіючий корпус встановлений ротор з крильчаткою. Вони обертаються при роботі електромотора, крильчатка втягує воду всередину і видавлює в систему з іншого боку. Відцентрова сила створює напір, долає опір усієї системи.

    Опалювальні насоси виготовляються двох типів: сухі і мокрі. У сухих ротор не має контакту з теплоносієм, їх ККД досягає 80%. Він сильно шумить, тому потрібно окреме приміщення з хорошою звукоізоляцією. Сухі насоси вимагають постійного догляду. Слід постійно видаляти пил з приміщення, інакше її може затягнути всередину апарату, і він розгерметизується. Також сухі насоси треба постійно змащувати.

    Незважаючи на низький ККД мокрого циркуляційного насоса в порівнянні з сухим – всього 5% проти 80% – у побуті їх застосовують набагато частіше. Це пояснюється більш низькою вартістю, майже безшумною роботою, невимогливістю – догляд практично не потрібен. Ротор і крильчатка занурені в теплоносій, який одночасно змащує тертьові частини. Догляд зводиться до видалення повітря простим шляхом відкручування гвинта.

    Дивіться також:  Циркуляційні насоси для опалення приватних будинків: як вибрати?

    Вибираємо пристрій – на що звернути увагу

    Правильна робота насоса з повною віддачею потужності і належної циркуляцією в системі забезпечується його підбором за потрібними параметрами. Підвищена потужність зовсім не обов’язкова для якісного обігріву. Такий агрегат буде видавати підвищений шум, вартість більше, швидше зношується. Для правильного вибору оптимально відповідного насоса враховується ряд важливих показників системи.

    Перед покупкою потрібно розрахувати потрібну потужність

    Розрахунок необхідної потужності проводиться за формулами. Розрахунки не дуже складні, але практичний досвід користувачів дозволив вивести спрощений підхід, який себе виправдав. При цьому враховується тільки два показника – площа приміщення і максимальна висота підйому води. Вивчаємо маркування насоса, яка на табличці може виглядати по-різному. Наприклад, одна з прийнятих маркувань виглядає так: 25-40/180. Перше число вказує на діаметр приєднувальної труби, останнє – довжина комплекту, яка майже завжди дорівнює 180 мм, зрідка – 130 мм.

    Ці показники важливі для монтажу, а для вибору потужності звертаємо увагу на друге число. В даному випадку 40 – напір, тобто це пристрій здатне підняти воду на 4 м. Інший спосіб маркування вказує Hmax (m) – максимальну висоту підйому теплоносія в метрах. Наведена нижче таблиця допоможе вибрати пристрій примусової подачі теплоносія необхідної потужності.

    Загальна площа:

    Маркування:

    Продуктивність (об’єм води, м3/годину)

    мінімальна максимальна

    числами

    Hmax (m)

    80

    240

    25-40

    4

    0,5–2,5

    100

    260

    32-40

    4

    0,5–2,5

    150

    280

    25-60

    6

    0,5–2,7

    160

    300

    32-60

    6

    0,5–2,7

    Таблиця орієнтовна, точніше підібрати апарат допоможуть продавці спеціалізованого магазину, але знати необхідні параметри і вміти читати табличку буде не зайвим.

    Вибираємо місце для насоса – на подачі або на обратці

    Теоретично пристрій примусової подачі теплоносія дозволяється встановити в будь-якому місці ближче до котла. Він здатний витримати максимальну температуру 110°. Але насправді до такого способу вдаються рідко, насамперед з практичних міркувань. Звичайно, температура води в котлі не досягне 110°, але близької до неї може бути. Постійна підвищена температура не додасть насосу додаткових років життя.

    Але це стосується, в першу чергу, систем приватного будинку зі старими котлами без терморегулятора, особливо твердопаливних, де вода навіть може закипіти. У сучасних котлах робоча температура підтримується термореле, вона рідко перевищує 60°. Установка циркуляційного насоса на подачі в такому випадку практично не вкоротить термін його служби. До того ж, вода, що виходить з котла, набагато чистіше тієї, що надходить через обробку. Навіть фільтр, який встановлюється з насосом, не може гарантувати повну очистку води.

    Дивіться також:  Монтаж димоходу з нержавіючої сталі своїми руками: покрокова інструкція установки труби сендвіч

    Краще всього встановлювати насос між котлом і розширювальним баком

    Установка фільтра грубого очищення разом з циркуляційним насосом є обов’язковим. Отвори в ньому дуже маленькі, їх здатні забити найдрібніші частинки іржі і бруду.

    Більшість рекомендацій все-таки стосуються монтажу насоса на зворотній магістралі. Обґрунтовується це тим, що у верхній частині котла при роботі збирається повітря, на подачі він витягується насосом, створюється вакуум. Висока ймовірність того, що котел в цій частині закипить. На обратці вода ніби вдавлюється насосом котел, простір з повітрям не створюється. Котел завжди залишається повністю заповненим.

    На малюнку наведена схема монтажу насоса, де: 1 – нагрівальний прилад, 2 – автоматичний повітряний клапан, 3 – теплової клапан, 4 – батарея опалення, 5 – балансувальний клапан, 6 – розширювальний бак; 7 –шаровий кран, 8 – фільтр; 9 – пристрій примусової циркуляції, 10 – манометр, 11 – запобіжний клапан.

     

    Врізка насоса в систему можлива і на подачі в системі відкритого типу, і на обратку в закриту систему з мембранним розширювальним бачком, але можна і в відкриту систему. Агрегат слід встановлювати між котлом і розширювальним баком. Краще одночасно з установкою циркуляційного насоса замінити звичайний розширювальний бачок мембранним закритого типу, якщо передбачена установка насоса на обратку. Вода в ньому не контактує з повітрям, залишається чистою, труби не іржавіють. Мембранний бак встановлюється на обратці перед циркуляційним насосом.

    Монтуємо насосний агрегат – послідовність і важливі моменти

    Кожна установка забезпечується інструкцією, яку ретельно вивчаємо, щоб правильно виконати монтаж своїми руками. Всю рідину зливаємо з системи, відрізаємо частина труби на місці, де передбачається установка опалювального насоса. У багатьох випадках потрібно почистити стару систему, в якій накопичилася бруд і іржа. Через зливний кран це вдається погано із-за малого перетину отвору, тому використовуємо місце розрізу. До однієї сторони під’єднуємо шланг, через який подаємо під напором воду. З іншого боку витікає вода, промиваємо, поки не піде чистий.

    На ділянці для насоса монтуємо байпас (обвідний ділянка). Він необхідний на випадок поломки насоса або вимкнення електрики. Тоді теплоносій піде через головну магістраль, кран в якій відкриваємо вручну. Краще поставити замість звичайного кульового крана автоматичний, який реагує на зміну тиску в системі. На байпас встановлюємо два кульових крана по обидві сторони від насоса, щоб перекрити воду для обслуговування або зняти його в разі необхідності. Зверху обвідної лінії монтуємо клапан для випуску повітря.

    Дивіться також:  Пристрій і ремонт циркуляційного насоса опалення своїми руками, як розібрати?

    Після установки байпаса монтуємо насос. Вал насоса встановлюємо за рівнем горизонтально, чим точніше, тим краще. Якщо положення відрізняється від горизонтального, в рідині буде перебувати лише частина ротора, що призведе до падіння потужності і навіть до поломки. Клемну коробку маємо вгорі. Корпус насоса по осі надійно закріплюємо з’єднувальними вузлами. Місця з’єднань обробляємо герметиком, що виключить протікання рідини, підсмоктування повітря і підвищить продуктивність пристрою. При підключенні насоса орієнтуємося по стелкам на корпусі, які вказують напрям потоку рідини.

    Опалювальна система, розрахована виключно на примусову циркуляцію, не зможе працювати при відключеній електроенергії. Для таких випадків рекомендується встановити додаткові джерела харчування.

    Підключаючи електрику до обладнання, виключаємо ймовірність того, що в клемну коробку потрапить волога. Якщо агрегат розташований на подаючої магістралі, сильно нагрівається, то для підключення використовуємо термостійку проводку. Кабель не повинен доторкатися до труб, корпусу насоса. Його заводять з будь-якої сторони, крім нижньої, переставивши заглушки. Якщо клемна коробка розташовується збоку, кабель заводимо знизу. Пристрій обов’язково заземляємо.

    Завершивши монтажні роботи, заповнюємо систему теплоносієм. Видаляємо з насоса повітря, провернувши центральний гвинт на корпусі. Коли з’явиться вода, це означатиме повне видалення повітря з циркуляційного насоса. Після цього запускаємо пристрій. На корпусі більшості насосів знаходиться ручка для регулювання потужності. Перевіряємо роботу у всіх режимах. Деякі моделі обладнані електронним регулятором.

    Опалювальний прилад не працює – можливі причини

    Іноді насоси ламаються або працюють з недостатньою продуктивністю. Найбільш часті причини:

  • 1. Встановлено неправильно. Не витримана горизонтальність валу або він обертається не в ту сторону.
  • 2. Неправильно живиться від електромережі.
  • 3. В насосі зібрався повітря. Його необхідно развоздушивать через центральний гвинт кожен раз перед запуском.
  • 4. Погано очищається вода. Фільтр забитий або неправильно встановлений – проігноровані мітки, що вказують напрямок руху води.
  • Несправності легше запобігти, якщо при монтажі і запуску бути уважним.