Установка ПЗВ в квартирі і приватному будинку: що це таке, як правильно встановити і перевірити

Пристрій захисного відключення (УЗО) – важливий елемент електричної системи квартири або приватного будинку, який представляє собою комутаційне механічне пристосування. Воно автоматично перериває побутову ланцюг у випадках, коли в ній виникає витік струму. Установка ПЗВ забезпечує захист людини від ураження електрострумом при дотику до неизолированным деталей електричних приладів і обладнання, при порушенні ізоляції проводів.

Як працює пристрій відключення?

Конструктивно УЗО, звані професійними електриками приладами диференціального струму, схожі з звичайними автоматичними вимикачами. Але вони виконують різні функції. Автовыключатели спрацьовують від струму перевантаження або короткого замикання. А УЗО відключає лише при витоку струму. З цієї причини вимикачів і ПЗВ рекомендується встановлювати спільно. Тоді побутова електроланцюг надійно захищається від перевантажень, і від витоку.

Прилади захисного відключення виготовляються для трьох — і однофазних мереж і функціонують за простим принципом. До клем пристрої приєднуються два дроти. По першому електрика подається споживачеві в квартирі або окремому будинку, з другого воно йде в зовнішню ланцюг.

Прилад постійно контролює наявність витоку. При появі такої утворюється різниця струмів в системі. УЗО аналізує її – порівнює величину витоку з допустимою (указується в техпаспорті захисного пристосування). У випадках, коли відзначається різниця між цими показниками, відбувається відключення електроланцюга (повністю або тільки на одному пошкодженому її ділянці).

Описуване захисний пристрій ставиться поруч з квартирним лічильником на щитку або близько побутового електричного приладу на спеціальній коробці-підставі. У першому випадку прилад контролює роботу всієї мережі, у другому – тільки окремої її частини. У однокімнатні квартири монтується одне захисне пристосування. А ось для жител з великою кількістю приміщень і потужних електроприладів слід встановлювати кілька УЗО.

Захисний пристрій немає сенсу підключати на об’єктах з старою електропроводкою. У них спостерігається постійне спрацьовування приладу. У подібних ситуаціях потрібно або змінити старі дроти на нові, або підключати потенційно небезпечну в експлуатації побутову техніку (пральні машини, електроплити) в окремі розетки, які заздалегідь інтегровані УЗО.

Дивіться також:  Монтаж і збірка електрощитка: підключення автоматів, схема, расключение електричного щитка

Особливості вибору приладів диференційного струму

УЗО ділять на дві групи – електромеханічні і електронні. Перші прилади є незалежними. Вони спрацьовують, як тільки в системі з’являється струм витоку. Їх головні робочі елементи – реле і диференціальний трансформатор. Електронні прилади захисту відключають ланцюг тільки в разі наявності в мережі напруги. Для їх роботи потрібна 220 В.

Відрізнити механічний пристрій від електронного нескладно за допомогою електропроводів і батарейки. Остання підключається полюс УЗО. Кабелі замикаються. Якщо прилад відключається, перед нами механічне пристосування, якщо немає – електронне.

Технічні характеристики УЗО зазначаються в паспорті. Споживачеві необхідно звертати увагу на наступні показники приладу:

  • Вид диференціального струму. Тут є кілька варіантів. Пристрій налаштовується на струм з затримкою відключення (маркування – G або S), змінний (АС), постійний і змінний (В), пульсуючий постійний і змінний (А).
  • Величина витоку, при якій відбувається спрацьовування приладу захисту (від 10 до 300 мА).
  • Номінальний ампераж пристрою (16-100 А).
  • Струм відсічки. Береться на 25 % більше максимального струму споживання в приватному будинку, квартирі.

В оселях з мережевим напругою 220 В монтуються ПЗВ з фазою і нулем (двополюсні пристрою). В індивідуальних житлового будівництва та багатоквартирних житлових будинках нового планування з 380 В такі прилади не застосовуються. У них встановлюються пристосування з 4 полюсами.

Споживачам в країнах СНД і Росії передається змінний струм. Тому їм потрібно вибирати пристрої захисту з маркуванням АС, які розраховані на струм (номінальний) 32 А. Рекомендований показник струму відсічення приладу для житлових об’єктів становить 30 мА.

Підключення захисту від витоку струму – стандартний спосіб

Установка ПЗВ в єдину квартирну електричну ланцюг провадиться шляхом його монтажу на окремо розташовану або вбудовану в розподільний щиток DIN-рейку. Остання має перфорованими роз’ємами. Вони підходять для приєднання тильних засувок захисної апаратури, на корпусі якої є марковані (L – фаза, N – нуль) клеми.

Установка захисту виконується в певному порядку. Особливість процесу в тому, що УЗО ставиться до, а не після автомата. Повна схема монтажу запобіжних приладів наведена далі:

  • Вступний провід, розрахований на максимально допустимий струм в житло, під’єднується до зовнішнього силового кабелю.
  • Ставиться лічильник, який фіксує витрата спожитої електроенергії і передає напругу на УЗО.
  • До приладу обліку через верхні клеми підключається захисна апаратура. Провід з маркуванням N під’єднується до нуля, L – до фази. Кабелі навантаження заводяться через нижні клеми.
Дивіться також:  Ввідний автомат для приватного будинку, квартири: який ставити, на скільки ампер?

Завершуються роботи монтажем автоматичного запобіжника. Його нейтраль з’єднується з нулем, а фаза підключається до фазному дроті від пристрою захисного відключення.

Двофазні мережі – варіанти установки ПЗВ

Захист від витоків струму робиться одне — або багаторівневою. Перший спосіб передбачає установку одного потужного пристрою, контролюючого електронавантаження від всієї наявної побутової техніки, ламп і розеток. Підключити в щитку такий прилад, що працює без заземлення, нескладно за вже описаною вище схемою. З вихідних клем УЗО струм буде направлятися на автовыключатели, а від них до точок споживання електрики.

Переваги однорівневою захисту – компактність і простота підключення. Недолік системи – відключення всього ланцюга при виході з ладу хоча б одного електроприладу в оселі. Фахівці радять використовувати такий захист для підключення окремих потужних агрегатів (пральної машини, бойлера).

Багаторівневі системи набагато надійніше і зручніше в експлуатації, незважаючи на свою громіздкість. Вони оптимальні для приватних будинків з заземленням. Такі комплекси будуються з допомогою кількох УЗО, монтованих на окремі ділянки електричної мережі. При спрацьовуванні одного з приладів, знеструмлюється лише частина ланцюга, інші продовжують працювати в звичайному режимі.

Схема монтажу багаторівневих систем відрізняється від розглянутої раніше. Фази приладу обліку приєднуються до автоматичним запобіжником (окремо до кожного), які потім підключаються до захисного індивідуальним приладу.

Для облаштування багаторівневих захисних комплексів рекомендується використовувати селективні УЗО. Вони відключають тільки пошкоджені ділянки ланцюга, не вимкнути нормально функціонують. Загальна селективне пристосування ставлять строго після автомата. Важливий момент! Селективні пристрої поділяють на два типи – G і L. Перші відключають ланцюг із затримкою в 0,06–0,08 с, другі – з затримкою 0,15–0,5 с.

Одно — і багаторівневі системи захисту роблять з допомогою дифавтоматов. Вони є комбінацією автовыключателя і ПЗВ, які суміщені в одному корпусі. Дифавтомат оберігає побутову електромережу від перевантажень, коротких замикань і витоків. Монтаж такого пристрою виконується з розглянутих нами варіантами.

Дивіться також:  Який електролічильник краще поставити у квартирі, приватному будинку

Правила самостійної установки і перевірка працездатності апаратури

Монтаж УЗО проводиться після відключення електроенергії в оселі. Мережа в обов’язковому порядку треба перевірити на наявність в ній напруги. Цю операцію виконують індикаторною викруткою або мультиметром.

На лицьовій панелі пристрою захисного відключення є схема підключення проводів. Під’єднання кабелів виконується строго по ній. Якщо такої схеми немає, пошук нуля і фази здійснюється викруткою-індикатором. При дотику нею до нейтрального проводу лампочка на інструменті не запалюється. Горіння лампи свідчить про те, що перевіряється жила є фазою.

Стандарти електробезпеки забороняють приєднувати контур заземлення до нуля УЗО або дифавтомата. Це загрожує виникненням коротких замикань і витоків, так як при такій схемі захисні прилади не працюють. Не допускається сплітати в один вузол нульові дроти, що виходять з ПЗВ, при підключенні останнього без заземлення. Встановити захисний апарат за умови дотримання зазначених вимог під силу кожному домашньому умільцю.

Після завершення монтажних робіт проводиться перевірка працездатності ПЗВ. Для цих цілей на корпус пристрою виведена спеціальна кнопка. Для перевірки функціонування приладу слід натиснути на неї. УЗО самостійно зімітує струм витоку, створивши опір необхідної величини. Якщо це призведе до спрацьовування пристосування, значить, його установка виконана правильно.

Перевірку виконують і з допомогою мультиметра. До нього послідовно приєднують лампочку, резистор і реостат. Один щуп від мультиметра підводять до нульової клемі УЗО, другий накидають на висновок фази. Обертанням реостата визначають струм витоку, при якій прилад спрацьовує, про що сигналізує лампочка.