Стик плитки і ламінату: як зробити перехід і зістикувати?

Сучасні підлогові покриття можуть бути виконані з різних матеріалів. Останнім часом часто можна зустріти комбінування різних структур і кольорів. Це дозволяє розділити приміщення на функціональні зони або виконати певну дизайнерську задумку. Як же правильно поєднати різні матеріали таким чином, щоб межа між ними не сильно впадала в очі, а головне не створювала проблем у переміщенні та прибирання? На це та інші запитання сьогодні постараємося дати розгорнуті відповіді.

Стиковка підлогових покриттів – завжди вона доречна

Ламінат, плитка, керамограніт – всі ці матеріали використовуються для облицювання підлоги в сучасних будинках і квартирах. Покриття вибирається залежно від функціонального призначення приміщення. Оскільки багато житла мають вільне планування, то постає питання про виділення функціональних зон, щоб розділити вітальню і хол, їдальню та кухню. Краще в мокрих зонах облицьовувати плиткою територію, а іншу частину приміщення викладати ламінатом.

Крім того правильна стикування матеріалів дозволяє візуально розширити кімнату за рахунок застосування різних фактур (дерево і камінь) і форм (квадрати і прямокутники). Компонування матеріалів допомагає заощадити чималі кошти. Справа в тому, що вартість якісної плитки обійдеться значно дорожче такого ж кількості по площі ламінату. Так навіщо переплачувати, якщо існує можливість з’єднання матеріалів між собою.

Різні підлогові покриття для виділення функціональних зон потрібно правильно зістикувати

По сформованій практиці, а судячи з відгуків, такий підхід найбільш раціональний: у передпокої, кухні і санвузлах краще використовувати керамічні підлогові матеріали, оскільки вони стійкі до вологи, мають хорошу зносостійкість, а доглядати за ними найпростіше. У житлових приміщеннях краще виглядає ламінат або паркетна дошка. Ці матеріали надають затишок і тепло кімнатах.

Слід зауважити, що такий підхід до використання матеріалів зовсім не означає, що ламінат, наприклад, не можна використовувати на кухні, а плитку у вітальні. Сучасна продукція відрізняється підвищеними експлуатаційними властивостями, крім цього холодний керамограніт вмить може стати теплим при використанні системи «тепла підлога», а водостійкий ламінат спокійно витримає атаку води.

Гнучкий ПВХ-профіль для криволінійних стиків

Гнучкий підлоговий профіль – це виготовлений з однорідного термопластика або металу поріг, здатний приймати практично будь вигин. По своїй конструкції він може складатися з двох частин – кріпильного профілю і декоративної насадки, або бути повністю цілісним. Для облаштування стикування ламінату та плитки залишається компенсаційний зазор товщиною в 5 мм В нього і будемо укладати наш профіль.

Дивіться також:  Як правильно покласти ламінат на деревяну підлогу своїми руками

Одним із способів установки стику між плиткою і ламінатом є монтаж профілю на клей типу «рідкі цвяхи», але подібний метод не є ідеальним, оскільки з часом існує ризик випадіння профілю із стику. З цієї причини бажано застосувати інші способи, щоб з’єднати плитку та ламінат.

Якщо з’єднання є розбірним, тоді в компенсаційному шві просвердлюються перфоратором отвори, в які потім вставляють дюбелі. Відстань між дірками залежить виключно від плавності ліній: чим крутіше вигин, тим частіше потрібно свердлити підлогу. Після цього беремо кріпильну частина профілю і за допомогою саморізів і шуруповерта прикручуємо конструкцію до основи. Потім защипуємо декоративну накладку в установлений на підлогу роз’єм.

Рада! При кріпленні профілю до підлоги використовуйте оцинковані саморізи. Вони не схильні до корозії на випадок попадання на них води.

Якщо використовується нероз’ємний гнучкий профіль, слід подбати про його встановлення заздалегідь, ще на етапі, коли укладають керамічну плитку. Конструкція має спеціальні виступи, які вставляються безпосередньо під плитку. Якщо ви не передбачили таку можливість, тоді можна розшити плитковий клей під плиткою на глибину, рівну лапок профілю, і встановити в зазор профіль. Ламінат вставляється в спеціальний паз, який утворюється між підлогою і профілем з іншого боку кріплення.

Для більш простого формування вигину ПВХ-профіль поміщають в гарячу воду на кілька хвилин, після чого матеріал стає податливим і простіше згинається. Змінити геометрію металевого профілю можна просто руками, приклавши невеликі зусилля.

Поріжки і молдинги для з’єднання матеріалів

Найчастіше стик плитки і ламінату виконується з допомогою порожков, особливо якщо з’єднання розташоване в дверних отворах. Виготовляються конструкції різної ширини з дерева, пластику або алюмінію. Вони мають міцний корпус і добре тримають форму. Коли облицювальний матеріал розташований на різних рівнях, а не в одній площині, використовують молдинги – з’єднання, здатні підлаштовуватися під перепад висот за рахунок асиметричного розташування бічних виступів по висоті. Варто згадати, що і роздільник, який вставляється в отвір між матеріалами, може бути розташований не тільки по центру поріжка (молдинга), але і з різним зміщенням.

Дивіться також:  Укладання ламінату по діагоналі: плюси і мінуси, як класти

Найбільш поширений метод стику — поріжки

Конструкції кріпляться до основи за допомогою дюбелів, причому кріплення може бути прихованим чи ні. При облаштуванні молдингів з прихованим кріпленням в підлозі висвердлюються перфоратором отвори, в які заганяються дюбеля. Знімна нижня частина прикручується саморізами, а наверх кріпиться спеціальна накладка, що робить з’єднання ламінату та кахлю акуратним.

Поріжки з відкритими кріпленнями мають отвори по все довжині. Оскільки випускається продукція певного метражу, то перед установкою необхідно зняти заміри і відрізати від профілю потрібну довжину. Потім на основу переносять мітки, які відповідають отворам в поріжку. Далі просвердлюють отвори в підлозі і кріплять поріг шурупами наскрізь. Для облаштування конструкцій з наскрізними отворами використовують саморізи з плоскими капелюшками в тон конструкції. При бажанні капелюшки в подальшому можна задекорувати спеціальними пластиковими накладками.

З’єднання матеріалів встик

Такий перехід з плитки на ламінат вимагає особливої уважності і акуратності. Оформляється він або повністю встик, або з невеликим, міліметровим зазором, який потім заповнюють герметиком або затіркою для плитки, щоб максимально герметизувати з’єднання. Другий варіант кращий, оскільки, по-перше, створює цільне покриття, а по-друге, не дозволяє бруду і пилу накопичуватися в місцях з’єднання.

При з’єднанні матеріалів встик краще залишити невеликий зазор, який потім слід заповнити герметиком

Для здійснення щільного прилягання плитки до ламінованого підлозі матеріали накладаються один на один, і на їх поверхні чітко проводиться лінія, яка буде служити місцем надпила. Як варіант, можна зробити шаблон, з допомогою якого переносять лінію з’єднання на плитку та ламінат. Після того, як матеріали будуть випиляні, обов’язково роблять їх підгонку, і в разі необхідності виправляють недоліки.

Першим ділом укладається кахель або керамограніт, після чого витримують паузу до повного висихання плиткового клею. Робиться це для того, щоб ламінат не розпух від зайвої вологи, що міститься в клейовому розчині. На відстані 10 см від краю покладеної плитки знімається застелене підкладка під ламінат, а самі планки кріпляться в тому місці на герметик або спеціальний клей, щоб виключити підйом ламінованої підлоги з самого краю. Після того, як клей схопиться, можна приступити до замазки шва.

Дивіться також:  Хвойна підкладка під ламінат: плюси і мінуси

Стиковка матеріалів за допомогою коркової прошарку

Корковий компенсатор – матеріал, який міститься між кахлем і ламінатом. Він хороший тим, що завдяки своїй структурі легко стискається, а потім знову відновлює форму. Пробка не схильна до впливу вологи, вона не гниє і здатна прослужити досить тривалий час. Такий вид прошарку є ідеальним при облаштуванні «плаваючого» ламінованої підлоги. При переміщеннях ламінату внаслідок перепаду температури або вологості, пробка буде стискатися або розширюватися навпаки, не даючи матеріалу заходити на кахлі, а бруду накопичуватися в отворі стику.

Застосування коркового компенсатора дозволяє приховати зазор великої товщини, однак при облаштуванні подібної стикування ламінату та плитки необхідна особливо акуратна підрізування матеріалів, оскільки пробка не в силах приховати вади роботи. Крім того торці матеріалів необхідно ретельно зашліфувати і обробити на випадок потрапляння вологи. Зокрема, це стосується ламінату. Більшість фахівців рекомендують саме такий варіант стикування. Єдиний недолік цього підходу – наявність досвіду і акуратність виконання робіт.

Цікаво, але деякі майстри воліють замінювати пробку монтажною піною в цілях економії коштів. Такий вибір не завжди виправданий. По-перше, потрібна ретельна захист матеріалу від попадання на нього монтажної піни. І якщо з кераміки видалити залишки піни досить просто, то з ламінатом доведеться особливо повозитися, щоб не зіпсувати поверхню. По-друге, монтажна піна з часом жовтіє і розсихається під впливом прямих променів сонця – цей факт також необхідно врахувати.