Електричне опалення приватного будинку своїми руками: схеми і системи обігріву

Обігрів приватного домобудівництва електрикою – сучасний і зручний спосіб підтримки в оселі заданої температури. Ефективну опалювальну електросистему при бажанні можна спроектувати і змонтувати самостійно. Подивимося, як це зробити.

Плюси і мінуси електроопалення – чи є сенс в його монтажі?

Електричне опалення є оптимальним варіантом обігріву житлових будівель, які не володіють системою централізованого газопостачання. Воно описується безліччю достоїнств. Виділимо основні переваги такого опалення:

  • 1. Безпека для здоров’я людини. Електричні системи при функціонуванні не виділяють в повітря чадного газу та інших сполук, що можуть несприятливо впливати на самопочуття домочадців.
  • 2. Простота монтажу електроустановок своїми руками. Відсутність необхідності в обладнанні окремої котельні або спецприміщення для розміщення опалювальних агрегатів і приладів.
  • 3. Не потрібно отримувати дозвільні документи в держорганах на організацію електрообігріву приватного будинку, замовляти в спеціальних бюро дорогу проектну документацію.
  • 4. Довговічність і простота експлуатації встановленого обладнання. Сучасні електричні прилади для обігріву характеризуються високим рівнем надійності. У них практично немає деталей, які швидко виходять з ладу. Електрообладнання вимагає мінімальних налаштувань. При цьому користувачеві не потрібно постійно стежити за його роботою, рівнем палива та різноманітними датчиками.
  • 5. Комфортність використання. Агрегати, що застосовуються для електроопалення, працюють повністю безшумно (у них немає циркуляційних насосів і потужних вентиляторів), не потребують сервісного регулярному обслуговуванні, що здійснюється на платній основі інженерами і професійними наладчиками.
  • 6. Високий коефіцієнт корисної дії. При грамотному підборі елементів системи електроопалення зможе обігріти житло навіть у дуже морозні і тривалі зими.
  • Тепер подивимося на недоліки електричного обігріву. Основний мінус такої системи – велика витрата енергії. У ряді випадків саме з-за цього власники будинків відмовляються від використання електрообладнання. Другий недолік – залежність від електрики. Якщо його відключають, прилади перестають працювати і обігрівати житло. Крім того, описуване опалення може не справлятися зі своїми завданнями при нестабільній напрузі. Подібне часто зустрічається в селах, заміської місцевості. Вирішується проблема допомогою встановлення додаткового обладнання (генераторів, випрямлячів струму і так далі). Але його придбання вимагає додаткових фінвитрат. Причому в більшості випадків досить відчутних.

    Нагрівальні прилади – які можна використовувати?

    Якщо ми вирішили опалюватися електрикою, для початку потрібно проаналізувати стан проведення житлової будівлі і визначитися з її потужністю. Іноді стандартні однофазні мережі не витримують навантажень від обігрівачів. У таких ситуаціях доводиться міняти їх на трифазні. Далі вирішуємо, який вид електроопалення оптимально підійде для нас. Обігрів будинку можливий за допомогою таких приладів:

    • електричних конвекторів;
    • інфрачервоних нагрівачів;
    • масляних обігрівачів;
    • тепловентиляторів;
    • електрокамінів.
    Дивіться також:  Який робочий тиск в системі опалення багатоповерхового будинку?

    Також для обігріву застосовуються системи теплих підлог і водяне електроопалення, що припускає установку спеціального котла, прокладання труб і монтаж радіаторів. Розберемося з найпростішими способами забезпечення комфортної температури в приватних житлового будівництва.

    Великою популярністю користуються електроконвектори. При роботі вони не спалюють кисень, забезпечуючи при цьому необхідний баланс температури і вологості в приміщенні, що обігрівається. Конвектори мають спецэлементом – Теном. Він дає можливість отримувати теплову енергію з електричної. По потужності Тени бувають різними. Тому нескладно підібрати прилад для опалення і великої будівлі, і зовсім маленької кімнатки. Монтаж конвекторів вимагає мінімум часу і сил. З таким завданням впорається будь-який домашній умілець.

    Затребувані і класичні масляні обігрівачі. Це пересувні установки на коліщатках з унікально високим (до 100 %) показником корисної дії. Такі агрегати немає сенсу використовувати, якщо потрібно опалювати велика житлова будівля з безліччю кімнат. А ось для обігріву одного приміщення зі скромними розмірами вони впораються без проблем.

    Замість масляних приладів можна застосовувати електрокаміни, тепловентилятори та інші нагрівальні пристрої. Вони мають різну ціну. Але принцип їх дії залишається однаковим. Усі опалювальні прилади даної групи монтуються елементарно – вибираємо місце для установки обладнання і підключаємо його до розетки.

    Просунуті варіанти опалення – короткий опис

    В останні роки класичні способи обігріву житлових будівель за допомогою окремих нагрівальних приладів відходять у минуле. Люди все частіше звертають свою увагу на більш сучасні варіанти опалення. Високою ефективністю характеризується інфрачервоний обігрів (ІО) і теплі підлоги. Розглянемо ці варіанти трохи докладніше. Інфрачервоне опалення (його часто називають плівковим) працює за такою схемою. Нагрівач виділяє тепло. Воно випромінюється (рівномірно) на поверхні твердих конструкцій та предметів, які знаходяться поряд з інфрачервоною системою. Температура повітря в кімнаті підвищується. Відбувається це за рахунок віддачі нагрітими предметами накопиченого тепла.

    Плівкові системи вважаються досить економічними. Вони витрачають мала кількість електричної енергії. Після відключення системи тверді конструкції продовжують віддавати тепло і підігрівати повітря. ІО легко монтується. З його допомогою допускається організовувати точкове або зональне опалення. Плівкову систему можна розташовувати в будь-якому зручному місці – на стельової поверхні, за вішалками, на підлозі. Нюанс! Плівки заборонено монтувати на рівні голови домочадців. Головний недолік ІО – висока вартість обладнання. Інших мінусів у такого електрообігріву, по суті, немає.

    Дивіться також:  Повітряна система опалення приватного будинку своїми руками

    В якості додаткового та основного опалення використовується система тепла підлога. Вона стала відомою завдяки своїй екологічності, простоті в обслуговуванні і тривалого (до 70-80 років) терміну експлуатації. Функціонує такий обігрів просто. Нагрівальні елементи розташовуються під підлоговим покриттям. При включенні системи вони починають працювати і нагрівати повітря в кімнаті. Теплі підлоги налаштовують на необхідні показники функціонування за допомогою програмованих, накладних або вбудованих терморегуляторів.

    Монтаж таких систем реально виконати самому. Але для цього доведеться досконально вивчити технологію їх установки. І строго слідувати інструкціям виробника конкретного теплої підлоги. Недолік подібних систем електричного обігріву – мала стійкість до пошкоджень механічного характеру. Ремонт теплої підлоги вимагає серйозних витрат сил і часу (доводиться шукати місце пробою, розбирати покриття, демонтувати систему). Тому до питання їх облаштування початку потрібно підходити з максимальною відповідальністю.

    Водяний електрообігрів – вибір котла

    Поширений варіант електроопалення приватних будинків передбачає застосування спеціального котла, який нагріває рідкий теплоносій (звичайну воду), що подається в батареї, розташовані по всьому будинку. Така система обігріву має ряд переваг:

  • 1. Швидкий прогрів будинку.
  • 2. Можливість регулювання температури теплоносія.
  • 3. Доступна вартість водогрійного котла.
  • 4. Не потрібно монтувати посилену проводку для нагрівальних електроприладів.
  • 5. Зручність експлуатації.
  • 6. Можливість самостійної установки котла в будь-якому зручному місці житла.
  • 7. Висока ефективність системи.
  • Агрегати для водяного електроопалення підрозділяють на тенові, індукційні та електродні. У перших нагрівання теплоносія до заданої температури забезпечують Тени (нагрівальні елементи). В агрегаті їх може стояти кілька. Кількість Тенів та їх потужність, що позначається в кіловатах (кВт) визначають загальну ефективність системи. Котел дозволяє відключати один або кілька нагрівальних елементів. За рахунок цього відбувається регулювання потужності агрегату. Тенові котли прості в використанні, коштують недорого. Але вони швидко ламаються, якщо для обігріву використовується теплоносій з високим показником жорсткості. Для продовження служби опалювальної установки рекомендується використовувати спецзасоби для пом’якшення води.

    В електродних котлах (іонних) немає Тенів. Функцію нагрівального елемента в них виконує спеціальний електрод. Він певним чином впливає на іони води, що призводить до утворення теплової енергії.

    Дивіться також:  Парове опалення в приватному будинку своїми руками – як зробити?

    Електродні агрегати повністю безпечні в експлуатації. Якщо припиняється подача теплоносія (або зазначається його витік), котел просто відключається, нагрівання приміщення припиняється. Електроди не чутливі до жорсткості води. Але вони потребують регулярної заміни. Цю операцію легко здійснити самостійно.

    Індукційні електрокотли – найсучасніші.

    Конструктивно вони включать у себе трубопровід (по ньому циркулює теплоносій – масло, антифриз або звичайна вода) і спеціальний випромінювач. Останній при включенні створює електромагнітне поле. Воно формує вихрові электропотоки. Вони-то і передають тепло теплоносію. В індукційному котлі немає нагрівального елемента. Завдяки цьому довговічність агрегату дуже висока. Індукційні установки ідеальні для опалення великих за обсягом і площі приміщень. Вони здатні обігріти будь будинок за короткий час (6-7 хвилин після запуску агрегату). Зазначимо, що таке обладнання споживає мінімум електроенергії. Недоліки індукційних агрегатів:

    • висока ціна;
    • необхідно обов’язково встановлювати відцентровий насос (без нього система працювати не буде);
    • велика маса агрегату (може досягати 35-40 кг).

    При виборі котла нам потрібно розрахувати його потужність. Тут все просто. Експерти кажуть, що для обігріву 10 квадратів площі достатньо 1 кВт потужності агрегату. З розрахунком впорається і дитина. Якщо у нас будинок має площу 100 кв. м. для електрообігріву потрібно опалювальний пристрій потужністю до 10 кВт, 150 кв. м. – 15 кВт і так далі.

    Монтаж водяної електроопалення – основні положення

    Установка водяної системи вимагає складання схеми розводки труб по будинку, місць монтажу котла і радіаторів. З цим завданням домашні умільці справляються без проблем. Далі визначаємося, які вироби ми будемо використовувати. Водяний електрообігрів дозволяється монтувати з допомогою мідних, пластикових, сталевих і металопластикових труб. Краще всього застосовувати останні із зазначених. Металопластикові вироби легко збираються в єдину конструкцію за допомогою компресійних фітингів. Для роботи з ними потрібно запастися ущільнювальної стрічкою та гайковими розвідними ключами.

    Радіатори для систем опалення вибираємо алюмінієві, металеві або біметалічні. Монтувати їх рекомендується під вікнами. Кріплення радіаторів до стіни виконуємо дюбелями і спеціальними кронштейнами.

    Електрокотел ставимо в зручному для нас місці. Індукційні пристрої бажано розміщувати на підлозі (із-за їх великої маси), електродні і тенові – на стіні. Зверніть увагу! Найчастіше електродні котли кріпляться хомутами, а тенові – дюбелями.